Книжка для прохолодних вечорів
Якраз те, що треба для холодних осінніх вечорів – моторошний роман-горор від одно з моїх улюблених авторів: Ю Несбьо «Нічний будинок»
Ви ж знаєте, як я люблю твори автора – безмежно)
Він пише тонко, надає значення деталям, передає атмосферу й занурює в події.
Переважно я читала його детективи й трилери (і це кайф), а цей твір виявився трохи іншим – свого роду жахи, страшилка, межа між реальним і надприроднім.
Оповідь веде Річард, персонаж, довкола якого закручується всі події. Розповідає впевнено й стоїть на своєму, розуміючи, що все, що сталося не впирається в рамки здорового глузду. Мимоволі віриш, що існує інша сила, яка на очах в головного персонажа зʼїла його друга живцем, затягнувши в телефонну слухавку. І навіть коли зниклого друга починають шукати, а все вказує, що Річард до цього причетний, він стоїть на своєму. І саме тоді починають закрадатися сумніви – чи все правильно розповідає Річард. Й отак сторінка за сторінкою ті сумніви стають переконливішими.
А потім починається друга частина розповіді і сумніви в правильності першого сприйняття стають ще більшими. А в третій всі пазли складаються воєдино.
Це було закручено і напружено. Місцями навіть дуже і це попри те, що натяки, які автор кидав, знаходили пояснення, а жах витісняв реальність, втім десь глибоко всередині сиділо переконання – та ні, це ж має не так завершитися.
Цікава подача. З перших сторінок автор показує весь жах історії й тим самим готує до подальшого перебігу, натякаючи, що все тільки попереду.
Три частини тексту наче відокремлені й описують різні часові проміжки, але безперечно повʼязані між собою.
Не беруся радити цю книжку всім, бо багатьом вона може здатися надто моторошною. Мені страшно не було, трохи не по собі)
Якщо любите подібні твори, беріть на замітку.



