Категорія: Слова

Вчора почала читати і вчора закінчила. Читала до пізньої ночі, бо після половини книжки реально не могла відірватися. Це було не стільки моторошно, як неймовірно закручено, поєднано так, що на перший погляд здавалося, ті речі, які автор склав в єдине ціле, неможливо обʼєднати, однак йому це вдалося втілити. Переказувати сюжет не буду, бо кожна думка, […]

Перша прочитана книжка в новому році. Прочитана за день. Невелика за обсягом, атмосферна, затишна, місцями наївна, як і головна героїня історії, але з відчутним колоритом і цікавими поворотами сюжету Йдеться про юну дівчину, доньку священника, любительку цікавих романів. Вона вирушає в мандрівку на модний курорт з сусідами, котрі запросили її скласти компанію. Дівчина губиться в […]

Час розкиданого каміння / Володимир Самойленко. Видавництво Ніка-Центр, 2015. «Час розкиданого каміння» я читав без поспіху, обмірковуючі текст. Поясню чому. Передусім відчувається, що автор дуже начитаний і мислить широко: у романі багато культурних, історичних, філософських нашарувань, які не нав’язуються, а природно вплітаються в оповідь. Крім того, декілька планів і локацій подій: тут і дев’яності з […]

Роман «Розлучення» – це не книжка про кінець стосунків. Це книжка про той момент, коли двоє ще разом, але вже не поруч. Про слова, які не сказали один одному вчасно. Про дрібні образи, що накопичуються роками. Про відчуття, які не зникають миттєво, а повільно втрачається взаєморозуміння. Муа Гернґрен пише дуже точно й без моралізаторства. Вона […]

«Це розповіді про вірність, сміливість, самотність, трагедію, радість.» Слова з передмови точно формулюють те відчуття, з яким завершуєш читати «Собаки й сучі діти» Артуро Переса-Реверте (Видавництво Анетти Антоненко, 2026. epub прочитався за пару годин). В збірці представлені не зворушливі «історії про тварин» у звичному сенсі. Це тексти про людей — жорстоких, слабких, байдужих, іноді шляхетних […]

Ця історія з тих, які чіпляють своєю атмосферою і підняттям питань, які наче б на поверхні, але коли занурюєшся глибше, стає зрозуміло, що спочатку бачив лише вершину айсберга. Сильна книжка в плані подачі, передачі внутрішній конфліктів і відчуттях, що стаєш свідком Греція, минуле, сьогодення, повороти долі, коли майже всі сприйняття, які взяли початок з минулого, […]

Крістіан Ґе-Полікен. Тіньопад. Пер. з фр. Ростислав Нємцев. Видавництво Анетти Антоненко, 2025. 232 с. Читати «Тіньопад» було непросто — і не лише тому, що це постапокаліптичний роман. Коли живеш у реальній війні, коли пам’ятаєш перші дні — розгублені, темні, без жодних правил і прогнозів, — вигаданий кінець світу починає виглядати надто умовним. У цьому тексті […]

Євгенія Генова. Мої бабусі не дожили до війни. Київ. Видавництво Ніка-Центр, 2025. 144 с. Ця книжка зачепила щось глибоко в середині мене. Можливо, тому, що давно ношу в собі бажання написати історії власних бабусь і дідусів – тих, кого знав, і тих, про кого лише чув. Але мені завжди бракувало трьох речей: таланту, натхнення і […]

Планується екранізація цієї книжки і я б подивилася фільм, аби підсилити емоції після прочитання. Доволі непроста історія, густа оповідь, сповнена випробувань і рішень, які роблять свій вплив на подальші події. Тут ми бачимо трьох друзів, котрі тільки закінчили школу, але ряд суспільних, фінансових і особистісних чинників впливають на подальше їхнє життя. Так, хотілося б, аби […]

Я читав «Ті, кого любиш» уже з певним багажем — із власними спогадами про Грецію. Афіни не як набір пам’яток, а як місто балконів із вазонами, кав’ярень на розі, голосних родинних зібрань і тієї особливої тісноти життя, коли чути сусідів, навіть якщо не хочеш. І, мабуть, саме тому цей роман так точно «впіймав» мене з […]