З цією книжкою у мене склалися дивні стосунки)

Років два тому я її почала читала і відклала. Чому? Не знаю. Зрештою, таки гадаю, що для кожної книжки свій час. Потім переглянула фільм, знятий за романом, і він мені сподобався.
І от нарешті я таки вирішила дати творові другий шанс і не те що не пошкодувала, я реально отримала кайф від читання.

«Прислуга» Кетрін Стокетт – це історія трьох жінок.
Різних за характером, життєвою позицією, смаками і кольором шкіри.

Події відбуваються в США в 1960-ті роки, час, про який я люблю читати.
Це був період, коли уклад сімейного життя був визнаний наперед – чоловік утримує сім’ю, а дружина вдає зайнятість, оскільки в кожному домі була прислуга.

Ми знайомимося з двома темношкірими жінками Ейбілін і Мінні, які впродовж багатьох років працюють і виховують чужих дітей. У кожної є своя історія, яка не може не торкнутися серця.
Також читач знайомиться зі Скітер, яка одного дня вирішує написати книжку про те, як ведеться жінкам на Півдні Америки.
І це неабиякий виклик, що тягне за собою наслідки.

Ці троє жінок, попри страх, пишуть історію, яку хочуть розказати світові. І коли доля підкидає нові виклики, неможливо було не переживати і не хвилюватися.

Тут описано багато моментів, від яких волосся стає дибки. Багато описів, коли права визначалися з огляду на колір шкіри. Багато різних ситуацій, коли наздоганяло неприйняття і усвідомлення, що абсурд бере гору.

Персонажі розкриті повністю, адже в діалогах, в описах і в думках можна було побачити те, ким людина є насправді.
Глибоко і тонко передано основний посил.

Історія написана деталізовано, розмірено і обдумано до дрібниць. У днях, коли на перший погляд описано буденні речі, приховано глибину проблеми. А це велика майстерність – не описати, а показати.

Читаючи, я була рада, що повернулася до цього роману.
Тому давайте книжкам другий шанс.

Видавництво КСД