Пам’ятаю цей день 33 роки тому в Харкові.
Очікування, радість, здивування.
Ще за пару днів до того ми бачили на екрані телевізора пальці ДКНС-ника Янаєва, які дрижчали, ще день тому було незрозуміле нікому повернення з “відпочинку” Горбачова, і вже через день – воля та незалежність. Було сонячно і тепло.
Молода країна навчилася захищати себе. Звісно, це зробили люди, справжні українці. Незалежність – не тільки можливості.
Я впевнений, що, якщо кожен буде розуміти, що не тільки держава винна йому, все буде по-справжньому – ця Держава заслуговує на майбутнє!