Позначка: День Незалежності

Колись я бачила його у музеї, за склом. Пам’ятаю, мене найбільше тоді вразило слово “тетрадь” на обкладинці. Таке чуже, далеке, гидке якесь, потворне. Тє-трать… І вразив той факт, що попри тотальну відсутність зошитів і наявність “тєтрадєй”, ми вибороли Незалежність. “Зошит Незалежності” – це насправді більше ніж символ. Це доказ того, що справжнє, вічне, щире пробиває […]

Пам’ятаю цей день 33 роки тому в Харкові. Очікування, радість, здивування. Ще за пару днів до того ми бачили на екрані телевізора пальці ДКНС-ника Янаєва, які дрижчали, ще день тому було незрозуміле нікому повернення з “відпочинку” Горбачова, і вже через день – воля та незалежність. Було сонячно і тепло. Молода країна навчилася захищати себе. Звісно, […]

Не ми обираємо, в якій країні народитися. Але ми обираємо, якою їй бути. І чи бути взагалі. Обираємо її шлях у великому і дрібному: на референдумах і виборах і в щоденних своїх вчинках. Ми не обираємо минуле своєї країни. Але обираємо, чи хочемо знати про нього, і що саме хочемо знати. Ми не обираємо майбутнє […]

Мені страшенно бракує репетицій параду. Схвильованих облич і океану зроблених нашвидкоруч світлин у фейсбучній стрічці. Непідробних емоцій. І не менш щирих сліз. Гордості сліз. Мені страшенно бракує відчуття наближення свята. Не внутрішнього мого відчуття, а того масового, всеохопного, коли розгортаються прапори з власної волі й серця мимоволі б’ються в унісон. Мене страшенно тривожить, як швидко […]

У моєї країни день народження. Він міг би насправді бути й не сьогодні, і вік її міг би датуватися не кількома десятиліттями, а кількома століттями. Тягтися собі з часів Хмельницького, Мазепи, Грушевського чи будь-яких інших давніших часів. Міг би, але не зміг. Бо імперії – занадто підступні, щоб їх недооцінювати. Так було і є. І […]