«Ластівку» я писала довго. Вивчала історію села Собʼятин, поверталася до тексту, спілкувалася з людьми, чиї рідні стали або ж очевидцями, або ж пройшли той важкий шлях, досліджувала безліч моментів, аби передати атмосферу того часу. І була на тому місці, де колись вирувало життя, а нині лишилося старе кладовище, садки і горбочок землі, де колись стояла церква.

Ця книжка для мене особлива. По перше тому, що Собʼятин зовсім поруч з селом, в якому я виросла. По друге, я відчуваю неймовірної сили відповідальність за кожне сказане слово, адже безліч подій в романі відбулися насправді. По третє, знаю, як багато людей чекало на вихід цієї книжки, а це значить, що у них є свої очікування.

Аби передати вир подій я склала в єдину картину правдиві факти, які насправді відбувалися, а тоді вигадала персонажів. Тож так, переважна більшість подій мають історичне підґрунтя, і попри те, що головні герої книжки є моєю вигадкою, речі, з якими вони зіштовхувалися, реальні.

Скажу чесно, є в книжці один момент, коли, читаючи, я плакала. І це не стосується втрати когось рідного, там йдеться про велику масштабну порожнечу, якій неможливо протистояти, коли людина розуміє, що все, що для неї було важливим і цінним, вона втрачає.

«Ластівка» – роман про людей і про село, про міцну нитку спогадів, про привʼязаність, втому і палку віру на повернення.

І так, гадки не маю, які враження він викличе в читачів, не відаю, чи торкнеться серця так, як би мені того хотілося, чи відгукнеться… Однак для мене цей роман особливий.

Сподіваюсь, «Ластівка» вам сподобається 🤍

Триває передпродаж на сайті книгарні Видавництво “Нора-Друк”

Чайковська Наталія. Ластівка