Категорії Щоденник

Що ви знаєте про українські суші?

Нема насправді в нас жодних суші.
Бо суші – не наш архетип. Важко бути водоростями і рисом в культурі, яка сягає корінням буряка і сала.
Хоча не можна ось так категорично відкидати спорідненість між суші і салом, бо кожна кухня народжується з людських емоцій
Людині властиво їсти, щоб тамувати біль.
Людині властиво їсти, щоб ділитися щастям.
Кожна страва – то наче пісня. Просто хтось співає про суші, а хтось про із сиром пироги.
Скажи, що в тебе до столу, і стане ясно, що в тебе на душі.
1. Вареники – це флірт. Вишукане залицяння з натяком, що після сиру можуть бути ще й вишні.
2. Холодець – це холодний розрахунок. Варити довго, але якщо вийде, статусність й визнання гарантовані.
3. Голубці – кулінарний доказ того, що речі не такі, якими здаються. Під тонкошірою капустою переховується м’ясо. Хоча може ховатися й картопля, якщо вас принесло в гості у піст.
4. Деруни – тертий доказ того, що те, що не вбиває, робить нас сильнішими. Так познущатися з картоплі. Але вона – вижила.
5. Налисники – сповідь господині, яка не шукала легких шляхів. Могла просто насмажити млинців. Але вона пішла далі, значно далі, по сир…
6. Пироги – приклад виходу з зони комфорту. Бо щоб пироги вийшли, треба вивести з зони комфорту дріжді. А тоді утримати тісто в зоні комфорту. Мало не здасться.
7. Кисіль – вічна субстанція невизначеності. Стан меланхолії й скорботи. Непозбувна в’язкість буття.
8. Сало – не зовсім страва, але й без сала погана справа.
Без хліба воно дурне, але з ним будь-який хліб одразу стає кумом королю і сватом міністру.
9. Оселедець – це дзен. Коли хочеться того, сам не знаю чого, їжте оселедець. З картоплею. І буде вам гармонія.
10. Борщ – це любов назавжди. Бо зварити борщ без квасолі можна, а без любові – ні.
Смачного.

About the author

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *