Про книжки, шоколад і полицю слави
Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
0
Я переписувала цей текст тричі.
Перший варіант був про корпоративну культуру і вміння цінувати людей. І мені аж самій стало скучно від його штучності.
Другий – про те, як прокидаються вікна в будинку навпроти. Бо коли треба здавати черговий переклад, я встаю так рано, що про це навіть згадувати боляче, а не те, щоб писати.
Третій був про кожну книжку, над якою працювала. Про кожну – трошки, але оскільки кожну по-своєму люблю, то вийшло довго й багатоаспектно.
Але питання полягало не в корпоративних цінностях, ранкових підйомах чи кількості книжок.
Питання полягало в тому, що я сьогодні розчулилася до сліз.
Без перебільшення – до сліз.
Ба – до тремтіння рук і голосу.
Видавництво, з яким я співпрацюю (КМ Букс) прислало новорчіний подарунок (так, карантин багато що відтермінував у цьому житті).
І….
Це виявився подарунок – у сто разів вартісніший за всі заяви про корпоративні цінності.
Подарунок вартий усіх недоспаних ранків (і навіть ночей).
Подарунок, на якому – історія всіх моїх улюблених книжок.
Це – шоколад. Звичайний шоколад.
Який я ніколи не зможу з’їсти, це правда.
Бо це – не шоколад, а емоції.
Шоколадні плитки зі світлинами з життя моїх книжок і мене разом з ними.
Мені дуже хочеться написати море красивих слів про глибину моєї вдячності. І затегати пів світу.
Але інколи слова зайві.
Тому – просто спасибі.
КМ Букс, я оцінила.
На всі сто оцінила 
Дякую.
На фото – легендарний шоколад, який розчулив мене до сліз.
А також – поличка моєї слави.
Так, у мене є велика окрема полиця спеціально для книжок, над якими я працювала.
Щоб був стимул рано вставати, не опускати руки і не зневірюватися.
Я ж думаю, що ніхто не думає, що це все так просто дається.
Дякую.
