Після слідства : детективний роман / Джолін Тань ; пер. з англ. С. Кокізюка. – Київ : Ніка-Центр, 2025. – 160 с.
ISBN 978-966-521-234-8

Захоплюючий соціальний детектив «Після слідства» оголює темні сторони сінгапурської бюрократії. Написаний сухою мовою урядового звіту, роман залишає моторошне відчуття втягнення до велетенської, жорстокої та бездушної машини під назвою Держава, яка перемелює людські долі, спотворюючи життя маленької людини. Саме така людина, сержант, тяжко поранений нібито випадковим пострілом у голову, опиняється в центрі службового розслідування. Справу доручають досвідченому бюрократові та його молодшій колезі. Як і варто було очікувати, справа видається не надто очевидною…
На тлі непересічного сюжету особливої уваги заслуговує протистояння двох моральних світоглядів. Перший утілює цинічний кар’єрист, холодний і ефективний бюрократичний «монстр», надійна опора держави. Другий обстоює його духовна антитеза, щира та співчутлива стажерка, якій бракує холодної, бездушної відстороненості, що панує у системі. Неочікуваний фінал нікого не залишить байдужим.

After the Inquiry
© Jolene Tan, 2021, 2023
As published in 2023 by Ethos Books, Singapore
© С. Кокізюк, переклад, 2025
© «Ніка-Центр», 2025

Цей документ є ЧЕРНЕТКОЮ і наразі перебуває на рецензуванні. Автор та Міністерство не дають ЖОДНИХ ГАРАНТІЙ щодо повноти або точності його змісту. Будь-яке використання цієї ЧЕРНЕТКИ чи будь-якої її частини є винятково на ВАШ ВЛАСНИЙ РИЗИК.

Класифікація: Суворо конфіденційно

Цей документ містить суворо конфіденційну інформацію. Якщо ви отримали цей документ помилково, вам треба негайно повідомити відправника та видалити повідомлення. Несанкціонована передача та розголошення будь-якої інформації, що міститься в цьому документі, є злочином відповідно до Закону про державну таємницю.

Зміст
Цей звіт складається з восьми розділів.
1. Загальний огляд
2. Перше інтерв’ю
3. Друге інтерв’ю
4. Третє інтерв’ю
5. Четверте інтерв’ю
6. П’яте інтерв’ю
7. Вивчення доказів
8. Завершення

Загальний огляд

Передусім дозвольте прояснити мету подання цього звіту. Кожен свій документ я починаю з того, що максимально чітко викладаю своє завдання, тим самим уникаючи труднощів, з якими стикаються мої колеги [1]. Вони почасту з ентузіазмом поринають у роботу, не маючи чіткого напряму, і невдовзі губляться в лаланґових заростях [2] другорядних деталей. У результаті у них виходить нечитабельний продукт, який міг би бути вдвічі коротшим.
Зазвичай такої помилки припускаються новачки, але під чуйним
керівництвом вони швидко виправляються. Знаєте, наша служба дуже вибаглива: більшість співробітників є «продуктами» Рассельської групи чи Ліги Плюща[3], а дехто може похвалитися, що закінчив «те й інше»[4]. Навіть наші місцеві випускники, як-от Нітія, є добротними фахівцями. Зважаючи на такий незмінно високий рівень, навіть початківці навчаються дуже швидко – як і належить, ураховуючи висоту ставок. Ми не продавці дрібничок, що женуться за прибутком; ми – вартові суспільної довіри.

Гірше, коли помиляється хтось із начальства. Незважаючи на наші стандарти, таке час від часу трапляється навіть на найвищих щаблях[5]. Допомога керівникові у таких випадках вимагає делікатності, ба навіть витонченості. Я сам досягнув певного рівня – я прямо заявляю про це, бо мені приємно це усвідомлювати, і хибна скромність тут ні до чого, – тож моя відповідальність полягає у тому, щоб не дати молодшим колегам потрапити у ситуацію, коли їм доведеться виправляти мене.
Тому передусім я сформулюю мету. Лише одну – з максимальним, нічим не розмитим фокусом і на основі лазерно-точної логіки, виключити недолугі судження – ті слизькі прогалини, в які може закрастися людська помилка. На щастя, моє завдання можна доволі легко підсумувати. Отже:
Далі я подаю повний і точний звіт про події, що призвели до поранення й подальшої госпіталізації сержанта поліцейських сил Сінгапуру Мохаммеда Хафіза бін Мохамада Заїні. Мій звіт ґрунтується на матеріалах опитувань основних сторін, пов’язаних із зазначеними подіями, за наявності цих сторін і відповідно до вказівок, отриманих мною від Заступниці Секретаря. Сподіваюся, що ця інформація надасть Міністерству надійну фактологічну базу для оцінки та слушного реагування на інцидент.
Так от, я не коп, і це не поліцейське чи дисциплінарне розслідування. Грубо кажучи, потрібні голови вже давно скотилися з плечей. І тепер я просто з’ясовую, що сталося, щоб Міністерство мало краще розуміння і, можливо, вжило належних заходів у майбутньому. Ці пояснення потрібні, бо все це може збентежити; саме такою виглядала Нітія кілька тижнів тому в нашій маленькій кімнаті для нарад, куди я її викликав, щоб розповісти про нове завдання.
– Тут написано, що внутрішню процедуру було виконано.
– Так, – відповів я. – Самою поліцією. Це стандартна процедура: якщо трапилось несанкціоноване застосування вогнепальної зброї, то, окрім первинного слідства, залучається ОСР, тобто Офіс службових розслідувань.

[1] Прохаю, не вкладайте забагато сенсу в слово «колеги». Я не маю на увазі щось більше, ніж звичайні невдачі в будь-якій агенції, департаменті, міністерстві, громадській групі, громадському об’єднанні чи в діловому партнерстві. Після понад двадцяти років на службі я маю право висловлювати загальні зауваження, і їх не варто використовувати як якесь «виставлення оцінок» тим чи іншим людям.

[2] Малайзійська назва когонграсу – багаторічної трави-бур’яну, поширеної в Азії та Океанії. – Прим. перекладача.

[3] Групи елітних університетів Великої Британії та США. – Прим. перекладача.

[4] Наприклад, я сам.

[5] Насправді, найвищі щаблі напрочуд вразливі. Уряд – це не монолітний монстр, яким його часто уявляють. Держслужбовці, такі як я, є професіоналами; і хоча наших політичних господарів – Міністрів – іноді вибирають з-поміж нас, виловлюючи з добре зарибленого ставка, процеси, що підводять їх нагору, можуть бути ненадійними. Хоч би як там було, технічно Міністри залишаються нашими найвищими керівниками.