Вбивця не є таємницею
Якщо ви любите трилери, детективи і драми, то дуже раджу звернути увагу на цю книжку. Це той випадок, коли я навіть не сподівалася, що мене так захопить твір, а виявилось, що просто не могла відірватися
І справа не лише в динамічному сюжеті, чи в злочинах і процесі розслідування, а швидше в тому, як тонко автор показав характери і внутрішній світ, як провів лінію між вчинками і наслідками, як підвів до того, що іноді те, що людина робить заради іншої людини обертається бідою.
Тут багато всього – вбивства, пошук правди, поєднання минулих злочинів з теперішніми, вивчення історії, а також чорним по білому йде посил, що росія – агресор. Є згадки про нинішню війну в Україні, тонкі, але з чіткою позицією. Є пес Буча, якого доправили до Чехії з Бучі, пес, який в історії відіграв важливу роль.
Вбивця не є таємницею, справа не лише в тому, аби зрозуміти хто він, а в тому, аби поєднати всі пазли в єдине ціле.
І доля поліцейської… я ніяк не можу перестати про неї думати… про те, на що вона пішла і чим це обернулося. І той гарячий глінтвейн, і такий сум, що все обернулося саме так…
Так, у фіналі розслідування закінчилось, але лишився видимий осад.
Написано і закручено дуже гарно, розділи закінчуються на найцікавішому, тож відірватись неможливо.
Дуже люблю серію Кримінальний роман, бо там не просто трилери, а справжні драми, які зачіпають за живе.
Беріть на замітку. Книжка вийде у світ в лютому, зараз на сайті видавництва Анетти Антоненко можна купити електронку.
А я далі буду думати про ту поліцейську…
«Нічого втішного» Міхал Сикора



