Четвертий день – більше відповідей, ніж питань.
1. Вже зрозуміло кілька речей:
– фактично верхівку режиму знесено. Десь існує Алі Ларіджані, десь 88 імамів шукають місце для засідання ради експертів, а 880 резервних аятол чекають свого часу. Другого міністра оборони вбито, кадровики шукають третього. Президент Ірану мовчить, Уряд існує і займається більше цивільною роботою. Пропагандисти режиму дізналися про існування штучного інтелекту та щось роблять у безплатних інтернет-застосунках. Як і очікувалось, літаки союзників стали на конвейер, дозаправляючись у повітрі і скидають дешеві бомби замість дорогих ракет. Іранська військова машина продовжує продукувати не поодинокі відповіді у всьому регіоні, фактично зупинивши рух нафти Перською Затокою та Ормузькою Протокою.
2. Це – не цікаві новини. А тепер детальніше про цікаве. Все двадцяте сторіччя Іран був у центрі уваги росіян(радянців) та англо-саксів. У двадцять першому не змінилося нічого. Росіяни з американцями ведуть боротьбу за ласий нафтовий шматок та вузол, який дозволяє впливати на всі процеси у нафтовій галузі світу. Перша світова: шах з родини Каджарів намагається гратися у нейтралітет, але це не влаштовує британців і вони, контролюючи Ірак та частину Аравійського півострова, окуповують нафтоносний Південь Персії, а росіяни заходять з Півночі і там ведуть бої в горах Південної Вірменії та Південної Грузії з Османською армією. Через покоління, у серпні 1941, англійці з Півдня, а радянці з Півночі за тиждень ламають спротив іранської армії шаха з династії Пахлаві, і ділять країну на дві частини. Саме через Іран йде більше 50% ленд-лізу: нафтопродукти, одяг, розібрані літаки і, головне, чотири сотні тисяч вантажівок, що збирали на Заході Ірану і власним ходом через перевали та тунелі переганяли до срср. Після війни англійці, як і обіцяли, пішли, а сталін вирішив всіх обманути і спробував створити на Північному Заході країни фальшиві маріонеткові «народні республіки». Тільки жорстка позиція Трумена і готовність США воювати у регіоні заставили радянців прибрати війська. Захід та Схід ще раз зіштовхнулися у ірано-іракській війні у вісімдесяті роки, вже при владі аятол. Було зрозуміло, що режим, що виник у цій країні після відкритого до західних технологій та міні-спідниць, але жорсткого східного диктатора на шахському троні, став найбільш цинічним і людожерським у регіоні і тільки поява справжнього автократичного лідера без моральних принципів в овальному кабінеті могла зупинити цей режим від нападу на сусідів. Всього лише Трамп разом з Нетаньяху вдарили першими.
3. Що сьогодні? Дійсно, Ормузька Протока стала абсолютно небезпечною для руху, а найбільші нафтопереробні та газозріджувальні підприємства регіону отримали пошкодження та зупинилися. Це поступово піднімає ціни на біржах, але поки що зростання на 30-40% не є катастрофою. США мають відкрити стратегічні запаси, Індія, скоріш за все, погодиться викупити нафту з блукаючих Індійським океаном російських танкерів, Китай просить Іран розблокувати рух Перською Затокою. Але, по-перше, гарантій у цьому хаосі обстрілів не дасть ніхто, по-друге, іранські «рішали» не встигають щось заявити, як відправляються у найкращі світи, і, по-третє, китайці не спитали у США. Тому нафта та газ продовжать зростання, росіяни – лізти зі своїми пропозиціями, ракети та бомби – падати поки що із все більшою інтенсивністю (підтягнули пару ескадрілій F-16), союзники США у регіоні та Європі – шукати варіантів, як взяти участь, щоб не образити Трампа, але щоб не дуже ризикувати прямою сутичкою з Іраном.
4. Питання, чи буде сухопутна війна вже не стоїть. Питання сьогодні таке – чи це буде десант США, чи підрозділи самопроголошених курдських формувань. По бомбардуванню місця засідання Ради Експертів-аятол стає зрозумілим, що союзники вже вирішили судьбу цієї іранської влади і мова тільки про те, хто її замінить. 90-мільйонна країна має отримати уряд та керівника, який не зашкварений співпрацею з сьогоднішнім режимом. Відновлювати міста та експортні коридори будуть за гроші від продажу нафти. Чи це буде за три дні? Навряд чи. Але, я впевнений, що війна більше, ніж до 15 березня не протягнеться. І надії путіна попосередничати у Ірані, щоб затягнути процес, та отримати бонуси у вигляді довгого періоду високих цін на паливо – ні про що. Трампу потрібна низька ціна бензину перед виборами. Для цього є різні рішення. Одне з них – на карті.
5. Нафтопровід Схід-Захід у Саудівській Аравії може перекачувати до 7 мільйонів барелів на добу – фантастичний обсяг. Є і інші порти на території королівства, куди можуть їхати потяги з нафтою від держав Затоки. В останню чергу американці щось будуть просити путіна. І доказом того є те, що величезний танкер, який перевозив «волонтерську нафтову допомогу» для Острова «Свободи», чомусь змінив маршрут. Можливо, росіяни хочуть зрубити більше грошей, скориставшися ситуацією, а можливо, почули погрози Трампа продовжити виховання диктаторів черговою сесією – на Кубі.
6. В любому випадку маємо розуміти, що наша війна – тут. Дякуємо ЗСУ за успішні дії останніх тижнів – контрнаступ на Запоріжжі, успіхи з дуже вчасним знищенням «Шесхаріса» і (маю надію, що так і є) «Адмирала Григоровича» там же, у Новоросійську.