Півмісяці пʼятого року широкомасштабного вторгнення армії рф на територію України.

1. Памʼятаєте, як більшість з нас у березні 2022 року слухала Арестовича і думала: як добре, оце все, нарешті, скінчиться, ну, щось віддадуть цій потворі, мабуть, десь на Сході. Може, він заковтне щось на Луганщині і подавиться? Приблизно так думали на Заході: як добре, у українців, нарешті, скінчиться зброя, їм буде не до прохань закрити небо або надати їм якусь летальну зброю. Памʼятаєте це? Світ допомагав біженцям, схиляв голови перед мужністю, співчував. І – все. Сучасні війни у прямому ефірі мають швидко закінчуватися, бо увага глядачів нестабільна, політики мають займатися чимось позитивним, їздити на відкриття або закриття олімпіад (чи випадково Янукович їздив перед початком війни 14 року в Сочі, путін у 2022 тільки повернувся з Пекіну, а залпи біатлоністів у Мілані якраз співпали з обстрілами Тегерану?). Політики мають відкривати Венеційські бієнале (знов з росіянами, якими керує донька генерала кгб-фсб, подруга доньки міністра-коня лаврова). І політикам незручно коментувати розбиту ракетою жіночу школу в Тегерані. Іноді політикам гарно вийти на палубу єдиного авіаносця в тисячі кілометрів від бійні і показати справжню міць та впевненість у собі. Коли у 2014 американці просили Турчинова не піднімати літаки з десантом на Гірське в ще не окупованому Українському Криму, вони розуміли, що велика держава може зробити з розграбованою і підготованою до захоплення медведчуком та януковичем Україною. Їм не хотілося і далі співчувати, бо в якийсь момент було ж це потрібно пояснювати електорату і вводити санкції. А так хотілося російських грошей, спокою та відкривати виставки та фестивалі.

2. Сьогодні ситуація з Іраном схожа. Багато хто у світі, після 12-денної війни червня 2025 року розумів, що то був тільки перший раунд і молодший брат (Ізраїль), якому погрожує сусід-хуліган, звернеться до старшого брата; щоб хулігана цього разу не відлякали, а просто вбили. І багато хто вірив, що це відбудеться за два-три дні, або максимум 10 днів. Що це чергова операція виховання, що те, що в перший день було вбито учасників наради, зламає систему. Що політичні кола Ірану злякаються і відсторонять КВІР та аятол. Ні, в Ірані немає політичних кіл, не повʼязаних із системою. Немає такої опозиції, яка виходить на вулиці зі зброєю. 32.000 жертв у вʼязницях- небагато для 90-мільйонної країни. Є місце ще для 100 тисяч чи трьохсот тисяч. Немає води? Так винні агресори. Національна валюта розсипалася у порох? У всіх є проблеми. Працює карткова система. Чи розуміли військові керівники США та Ізраїлю, що війна не на два-три тижні? Звісно, що так, бо були зроблені запаси зброї. Сьогодні машина бомбометання працює, як годинник. І результати є. Але Іран готувався. Сьогодні Хезболла випустила більше ста ракет. Фактично це оголошення війни. Сто ракет з маленького шматочку землі, поблизу Ізраїлю, під очима дронів, супутників, шпигунів, літаків та під ударами ізраїльської армії. Чи є чим стріляти хуситам, які «ми ще не починали»? Думаю, Іран підготував цю групу товаришів. Але сьогодні я хотів би сказати про інше – про те, що на територію Ірану дуже складно зайти і ще більш складно вести бойові дії навіть при підтримці авіації. Гори. Жара. Засуха. Населення, яке підтримує владу (хто через страх, хто через пропаганду, а хтось – абсолютно чесно є свідомим мусульманином, якому подобаються закони шаріату і дії аятол). Саме тому за останні дні Ізраїльський премʼєр двічі звернувся до іранців в надії чи то переконати, чи то залякати. Але – в Ірані немає інтернету. Є мовний барʼєр. І є фактор консолідації перед зовнішнім тиском.

3. Нафта. Давайте подивимося на кілька цифр, які можуть пояснити ситуацію. Країни-члени міжнародної енергетичної агенції домовилися випустити на ринок третину резервного фонду – 400 мільйонів барелей з 1.2 млрд резерву (ще є запаси на виробництвах, НПЗ та ін, 600 млн, які демпфірують ринок. Через Ормузьку протоку щоденно проходило близько 15 млн барелей на добу, приблизно третина йде і зараз: героїчно, з відключеними транспондерами (не іранська), менш героїчно, бо ризикують не обстрілом, а захопленням (іранські), кажуть, що є ті, що під охороною Пакистану, але США поки що не охороняє, хоча обіцяюто державне страхування ризиків. Таким чином – розмороженого резерву вистачить на 40 діб. Але і це не зовсім вірний розрахунок, бо саудіти розморозили трубопровід зі східного берега на західний, до Червоного моря; з 2 до 5 мільйонів на добу піде цим трубопроводом. Хтось ще збільшить видобування. Не Венесуела (там все погано, потрібно багато грошей), не росія (там теж видобуток впав і швидко систему не запустити). США. Норвегія. Ті самі саудіти, які вже почали використовувати автоцистерни для перевезення. Скоро ціна дозволить возити верблюдами. Так що, проблеми немає, лідери G7 сьогодні правильно відмовилися від звільнення російської нафти від санкцій? Ні, проблема є. Нафтовий ринок працює паралельно з газовим (і там все погано через проблеми Катару). Крім того, ціна нафти – це не економічна ціна, а психологічна. 2-3 прильоти шахедів по НПЗ однієї з постраждалих країн – +10-15 доларів до ціни. Бомбардування іранського терміналу на острові Харк, яке знищить потужності для експорту майже всього видобування Ірану – ще 20-25 доларів до ціни. Початок реального запалювання танкерів в Ормузькій протоці іранцями, не на словах – ще 30 доларів на барель.

4. Іран має: шахеди, морські дрони, швидкісні катери, мінні катери, торпедні катери. Якусь берегову артилерію. США: вміють іноді це знищувати, але бояться шахедів. Ізраїль: має літаки та дрони. Власники нафти та орендарі танкерів: мають дуже дорогий фрахт, мають нервових капітанів, страхові кампанії, що щоденно накручують внески, мають в танкерах дуже дорогу нафту і це зігріває їх нервовими арабськими та перськими ночами. Але – весь час думають про те, що Трамп може оголосити перемогу і завтра нафта стане коштувати 45 чи 50, а фрахт одразу не здешевшає. В цій лотереї є ще один фактор. Можна тихенько з вимкненими транспондерами пройти Ормуз, швиденько обігнути аравійський півострів зі Сходу і … піти на дно від удару йеменської ракети. Тому вчорашні стрибки ціни на нафту – це тільки перші качелі, наступні злетять вище.

5. Нафта є не тільки психологічним товаром і індикатором біржових нервів. Вона є складовою більшості товарів та послуг на планеті. Нафтові ризики піднімають ціну золота, ганяють вверх-вниз вартість криптовалют, створюють величезні бюджетні дефіцити країн та компаній, і змінюють настрої виборців. Про останнє і дбає Трамп. Ми можемо бути впевнені, що його сімейні та партійні аналітики щоденно рахують дні до виборів та механізми фіксації цін на паливо. Моторне паливо – частина, причому значна частина ціни на продукти харчування, і для бідних країн його зростання – це привид голоду. І найбільш чутлива до нафтової лихорадки галузь – авіація. Продаж квитків лоукостерами – фактично і є продажем палива. Дивимось. Рахуємо. Розуміємо, що два-три тижні Арестовича є мрією багатьох світових лідерів. І так, вони прикладуть до цього зусиль. А Іран грає в довгу.

6. Але маємо і інші новини. Прильоти по Брянському «Кремній Ел» – це друга серія історії з Воткінським заводом. Україна веде активну перемовну (або переможну) роботу з виробниками всіляких «Іскандерів», «Орешників» та інших потвор. Ці перемовини сьогодні закінчилися теплими обіймами. Знищено прямим потраплянням 6 з 7 прилетівших «Шторм Шедоу» кілька цехів завода напівпровідників для ВПК. Щоденні проріджування російського ппо на сході та півдні окупованих територій дають впевненість, що санкції СБУ, ГУР, ССО та інших – це і є ті карти, яких потребував Трамп. Сьогодні Україна їх має

Зверніть увагу на темпи падіння російської економіки. Особливо приємно побачити крах виробництва труб – падіння на третину до минулого року. Вітання нафтовикам та газовидобувачам. Будуть палити все прямо біля мість видобутку