Війна в Перській Затоці. День пʼятий
Хроніка та розвиток подій. Аналітика.
1. Стає все більш зрозумілим попередній задум американців перед організацією атаки на Іран. Також стає зрозуміло, що цілі у союзників є схожими, але різними. США вибудовують новий світовий порядок, не менше. Про це окремо. Ізраїль знищує одного з ворогів у регіоні і вісь, на яку нанизані більш дрібні проксі – Хезболла та хусіти (не Хамас, який орієнтується не на шиїтів, а на сунітські країни). Також потрібно розуміти, що обидва лідери вирішують особисті цілі. ізраїльський премʼєр хоче остаточно закрити судові проблеми та укріпити свою владу електорально, американський президент затикає рота критикам, які вимагають опублікувати ті файли Епштейна, які повʼязані з Трампом і паралельно намагається вийти на вибори до Конгресу переможцем у війні, якщо не вийшло стати миротворцем в Україні. Коли говорили, що Трамп стомиться від перемовин із Зеленським та путіним, ніхто не думав, що для того, щоб відпочити, буде потрібна майже світова війна.
2. Чому я кажу про новий світовий порядок? Мабуть, вперше з часів Наполеона, Трамп намагається не просто однополярний світ, а світ, що базується на рішеннях однієї людини. Людини не дуже порядної, дуже непослідовної і вкрай самозакоханої. Для того, щоб не виправдовуватися у, з його точки зору, дрібницях, які не є дрібницями, він атакує всіх, хто йому створює проблеми. Для того, щоб піднятися над звичайними людьми, потрібно стати богом. Частину можливостей дає американська конституція, частину він бере без дозволу. Так, Верховний Суд, очікувано, зупинив тарифи, які були основою його зовнішньополітичного курсу тиску на союзників більше ніж політичних противників та навіть ворогів. Замість зрозумілого визнання помилок, Трамп розкручує нові тарифні війни, використовуючи дуже сильно «притягнуті за вуха» повноваження. Питання повернення грошей бізнесу та сімʼям, які постраждали від тарифів, летять бурхливим потоком до судів. Дійсно вдала венесуельська операція продовжується такими ж вдалими пошуками підсанкційних танкерів, які втекли з Венесуели, так і неясно, чи вони були російськими, чи іранськими, чи, може, венесуельськими, але, в любому випадку, нафта вже перероблена на американських НПЗ, а самі танкери конфісковано. Тут росіяни або їхні союзники фактично наштовхнулися на один з перших тестів Трампа на світовому порядку – чи може президент США одноосібно вирішити і викрасти лідера іншої країни, майно, яке погано лежить, забрати у неофіційного власника, і розвернути контроль за управлінням іншою державою на себе у нелегітимний спосіб. Виборці аплодують, керівники держав-союзників мовчать, недружні держави мовчать у рукавичку. Тобто – можно!
3. Далі на цьому шляху між Кубою та Гренландією Трамп вибрав Іран. Коли накопичувалася фантастична маса техніки у регіоні, було зрозуміло, що війна буде, бо представити відмову іранців від створення ядерної зброї представити було неможливо. Питання було у терміні (вибрано момент завершення опалювального сезону на території північної півкулі світу) та інтенсивності. Але впевнений у собі, але ще не зрозумівши власні кордони Трамп червня 2025 – це не Трамп лютого-березня 2026, загнаний у кут і у той же час майже Бог у власних очах. Трамп вибирає максимально жорстку версію агресії – від знесення всієї військової та репресивної машини 90-мільйонної держави без обмежень по інтенсивності операції до спроби контролю за близькосхідним трафіком нафти. Через економічний контроль за інвестиціями, політичний контроль за зміною влади і військовий контроль за ситуацією у регіоні. І це поки що виходить.
Тільки маємо зрозуміти питання легітимності дій. У 1990, після захоплення Саддамом Хусейном Іраку, навіть срср не був готовий блокувати рішення ООН, яке легітимізувало дії президента США Буша-старшого. У 2003 більша частина союзників по НАТО підтримали дії Буша-молодшего, спільно атакувавши того ж Саддама (і не знайшли хімічної зброї, яка була формальною причиною вторгнення. Сьогодні Трамп не спитав дозволу навіть у власного Конгресу і тепер пояснює, що це не справжня війна, а якась антитерористична операція (приблизно, як «сво» імені путіна). Тепер він тисне на союзників по НАТО та арабські країни-жертви іранських обстрілів, щоб всі вони взяли участь у цій війні.
Зранку ми дізнаємося про дві речі – чи дійсно конгрес розгляне заборону президенту продовжувати війну, і чи дійсно курдські формування з Іраку перейшли кордон, провокуючи гарячу сухопутну війну. До речі, потрібно розуміти, що у регіоні є ще одна озброєна переможна сила – сірійська армія, а фактично, приватне військове формування сирійського лідера Ель Шаараві, яка нещодавно витіснила курдські формування з північного сходу Сирії якраз до Іраку. Впевнений, при бажанні Трампу не складно переконати сирійців перейти через іракську територію до Ірану? Питання зброї в грошей може вирішити проблему.
Наступний крок – або визнання Шаха Пахлаві законним лідером Ірану, або визнання Ірану імперією, що пригнічує численні народи і реалізація програми, близької до того, що президент США Вудро Вільсон зробив з переможеної Австро-Угорщиною, розділивши її на 6 дрібних держав замість однієї імперії. Зараз жоден подібний сценарій не можна вважати нереалістичним.
4. Сьогодні, поки Ізраїльтяни та американці системно виносили оборонну промисловість Ірану, систему КВІР, Кудс, Поліції, армії та флоту, Трамп проголошував промови, у яких прямо брехав виборцям про нескінченні запаси зброї, яку всю роздав попередник, але вони все ж таки нескінченні. Про заборону торгівлі з Іспанією, про англійського премʼєра, який несхожий на Черчилля. До речі, Трамп теж не дуже схожий на Рузвельта, що відмовив Черчіллю в участі США у війні, яка вже палала у Європі та Азії і стримувався ще більше року, аж до катастрофи на Перл-Харборі.
В той же час Трамп вимушений був вислухати фактичний ультиматум Фридриха Мерца, з приводу участі у миротворчих процесах по Україні європейських лідерів. Ми не знаємо закритої частини цих перемовин, впевнений, що мова була про обмін участі союзників США у близькосхідній війні на більш жорстку позицію Трампа у відношенні до росії. І, судячи по риториці, вони домовилися.
5. В Ірані за цю добу з другої спроби вибрали сина вбитого диктатора Хаменеї – Моджтабу Хаменеї новим національним лідером. Це – розстрільна посада, враховуючи те, як системно Ізраїль полює на іранських високопосадовців. І тепер день, максимум два, коли він має виступити зі зверненням не тільки до співвітчизників, а й звернутись до світової спільноти. Думаю, у цьому виступі має бути іранська умова миру без ядерної зброї, але з формулюванням, яке не вплине на рішення Трампа.
6. Знищений вщент російський газоконденсатний танкер – величезна, дуже дорога і вкрай дефіцитна техніка, через цю операцію росія фактично виведена зі списку гравців на ринку зрідженого газу на середземноморському театрі. Сильно поранений у Новоросійську «Адмирал Ессен» разом з кількома страченими буксирами та іншими кораблями «шлейфа» – це, мабуть, один з передостанніх реквіємів по чорноморському флоту рф. Він поступово втрачає потенціал обстрілів нашої термторії «Калібрами». Щоденні втрати радарів різного рівня – «Сопка», «Каста»; радари для С-300 та «Панцирів» роблять супровід ракет над нашою територією все більш складним, а рух наших дронів і ракет російською територією все більш комфортним. Сьогоднішня активність наших дронів над Саратовом – це результативна спроба знищення обʼєктів ворога у величезному укріпленому регіоні, у який входять військові бази та система аеропортів міста Енгельс. Очікуємо за пару днів приємних результатів цієї операції
На фото- знамениті B-1, B-2 та B-52 та їхні арсенали.
Далі буде



