Категорії Щоденник

Про бібліотеки 

Бібліотеки не можна не любити. Але більшість людей їх не люблять. Причина – вагома. Вони там ніколи не були. Або були так давно, що нічого не пам’ятають. А як можна любити те, чого не знаєш? Правильно – ніяк.
Тому насправді бібліотекам потрібна реклама. Великими літерами. Щось на зразок “До найближчої бібліотеки 200 м. 100 м. 50 м. Ура, ви прийшли!”
Як у відділень Нової Пошти або ток – шоу провідних телеканалів, тільки значно краще.
Звісно, на рекламу потрібні гроші. А їх немає. І не буде насправді. Якщо їх не заробити.
Легко сказати – заробити, якщо ти – маленька бібліотека. Та навіть якщо й велика…
Ось тільки з яких грошей живуть різні там креативні простори і модні коворкінги? Правильно: те, що бібліотеки роблять безплатно, вони роблять за гроші. А коли людина платить гроші, то одразу цінує послугу, яку отримує. І вже не так і важливо, чи це зустріч із автором, чи проведений у тиші, спокої та з Інтернетом час.
А в бібліотеці це все – автор, робочий простір, тиша, натхненний час – задарма. Та ще й книжки можна взяти, уявляєте? Отак приходите, берете книжку, читаєте собі. А тоді – повертаєте. А вам за це дякують. Просять приходити ще. Дещо фантастично звучить, правда?

Звісно, споконвічна філософія бібліотек – не кажучи вже про суворе законодавство – унеможливлює нормальний грошообіг й заробіток у книгозбірні. І даремно, між іншим унеможливлює. Бо як іще належним чином оцінити й нарешті почати цінувати майже безплатний сервіс. “Майже” через те, що ми все ж сплачуємо за нього зі своїх податків. Але насправді бібліотеки з того отримуючи такі мізерні суми, що навіть соромно їм ними в очі тикати.
На рекламу великими літерами у всіх містах і селах цього точно забракне. Добре, коли вистачить на нові книжки.
Утім, це окрема тема.
Як і те, хто саме працює в бібліотеці.
Бо, як на мене, працюють там книжкові феї. Із міцною нервовою системою і вмінням прожити, як доведеться, з єдиної росинки чарівного дерева гінгобілоба 

Зі святом вас, бібліотекарі! І всіх, хто разом із вами тримає це книжкове небо.

На фото – Верхньолужицька наукова бібліотека, Герліц, Німеччина. Щоб ви усі так жили.

About the author

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *