Прочитавши анотацію, я вирішила, що перебіг подій певною мірою зрозумілий, можливо навіть передбачуваний. Однак я помилилася. І це приємно, коли автор дивує, а Донато Каррізі вміє дивувати. Ще й як.

Тут ми бачимо психолога Пʼєтро, який спеціалізується на гіпнозі й роботі з дітьми, персонажа, з яким знайомимося ще в першій частині цього циклу. Хоч історія і відокремлена й оповідь тут про інші злочини, втім багато відсилок на першу книжку, тому раджу читати по порядку)
Навіть ті самі особистості складові життя головного персонажа, його шлях, сімейні проблеми, роль батька – усе має витоки з першого твору в серії.

На цей раз психолог працює з хлопчиком, якого знайшла одна жінка в лісі. Дитині 12 і він мовчить. Погляд порожній. Його матір зникла, слідство висуває різні версії, навіть те, що хлопчик вчинив злочин.

І от коли психолог, ризикуючи своєю карʼєрою, починає сеанси гіпнозу, сюжет стає напруженим. А дитина починає говорити. Чужим голосом.
Більше не розповім, бо буде спойлер)

Написано легко і читається швидко. Події закручені, переплетені, місцями виходять за межі реальності, але відірватися неможливо.

До головного персонажа у мене ряд питань, які тягнуться ще з першої частини, власне до його вчинків, тригерів, рішучості на межі абсурду і відсутності тієї рішучості, коли вона потрібна. Але саме те, що він неординарно мислить і вчиняє, те, що ніколи не знаєш, що чекати попереду, робить ці книжки загадковими і напруженими.

Якщо любите трилери, однозначно беріть на замітку.

А я дуже люблю книжки автора і чекаю на продовження.