Два дні провела в суто чоловічій компанії)

Враження щодо книжки доволі змішані.
Сподобався задум твору, легкість викладу, простота деяких персонажів, занурення в атмосферу вигаданого автором коледжу і відчуття, що ти стоїш поряд і мимоволі є свідком тих обставин.
З іншого боку мені дошкуляли думки, які постійно переслідували, тим самим викликаючи ряд емоцій. Супроти власної волі я подумки проводила паралелі з моєю колишньою державною роботою і це було не зовсім приємно, оскільки безліч фактів вправно описано і я не раз міркувала, що подібне відбувається постійно, не дивлячись на те, скільки років минуло.

Трохи поясню)
У книжці ми насправді бачимо гурт чоловіків, які дотичні до справ коледжу. Події відбуваються в 1937 році. Бачимо чинного керівника закладу, який хворий і помирає. І бачимо зародження, а згодом розвиток сутичок, які відбуваються, коли людина ще жива, а боротьба за владу почалася. А тепер спиніться і подумайте – наскільки часто подібне трапляється в реальному житті.

Тут відбувається певне протистояння давно вкорінених традицій і прогресу, доводи, суперечки, власні позиції, бачення різних ситуацій. І кожна сторона вважає свою думку правильною.

Подібне я часто спостерігала, дивувалася, приголомшено закочувала очі, коли емоції брали гору, тому й відчуття змішані, адже здалося, я знову опинилася там, звідки дременула)

У цьому романі боротьба між ученим-прагматиком і гуманітарієм показана правдиво і чесно. Читач сам обирає на чий бік стати.

Це було цікаво. Певна, аби не мій гіркий досвід, деякі моменти сприйняла б по іншому. Втім, книжка сподобалася.