Історія, яка займає особливе місце в моєму серці.
Книжка, яку я колись перечитаю.
Твір, який відірвав від реальності і я опинилася в іншому часовому просторі.
Тут так багато всього, що годі й описати у відгуку: кохання, пристрасть, закулісні ігри, інтриги, пересуди, засудження, бажання помсти…
Все обертається навколо жінки, котра стала коханкою короля. Жінки, котру боялися, остерігалися, адже вона мала неймовірний вплив і неабияк як цим користувалася.
Тут про її злет і падіння. Про дні, коли вона сяяла всупереч усьому, і дні, коли життя померкло. І навіть тоді, коли час її влади добіг кінця, її не переставали боятися.
Можна засуджувати і не розуміти. А можна просто спостерігати, дивуватися і навіть трохи переживати. Зрештою, так я і робила.
Тут часи правління короля Августа ІІ Дужого, керманича Речі Посполитої. І загальна атмосфера передана шикарно – пишні бали, вплив наближених осіб на думку короля, стосунки з коханками, втечі, вигнання, замки, які стали вʼязницями, вміння триматися гідно, коли весь світ постає проти.
І фінал… хотілося б іншого, однак тішила думка, що всупереч усьому головна героїня зберегла вогонь всередині себе. І в той момент, коли перегортаєш останню сторінку, розумієш, що на задній план відходять її помилки, неправильні вчинки, сліпота, безумовна віра… а лишається якесь тепле відчуття, що не всім, як їй, вдалося гідно пройти свій шлях.
Загалом історичних моментів в тексті не багато, тут більше внутрішньої боротьби, гри, суперечностей і почуттів.
Написано просто і читаючи, я повністю занурилася в текст. Це була свого роду магія, місцями нечесна і жорстока, але така, яка тримала увагу від першої сторінки до останньої.
Дуже раджу, бо мені здається, ця книжка не може не сподобатись.
«Графиня фон Козель» Юзеф Ігнатій Крашевський