Нафта та зброя.

1. Пішов другий місяць війни, яка поступово має вплинути на економіку та політичну сферу всього світу. Чому Іран? Чому ця країна зі сталою державністю викликала таке зацікавлення американського уряду, що стало можливим перекидання через половину планети фантастичної за розміром ударної машини? Зброя, нафта і газ. Іранські запаси вуглеводнів фантастичні – тільки розвідано 200 мільярдів барелів нафти та 33 трильйони кубометрів газу.
Давайте порівняємо зі світовим та іранським видобутком.
Сьогодні весь світ виробляє приблизно 100 млн барелів нафти на день, з них США- 20 барелів, Саудівська Аравія та росія приблизно по 10 (росія зменшує видобуток, саудіти збільшують та мають резерви, під час війни теж зменшили видобуток). Іран видобуває 3-3.5 млн барелів на добу.
На рік світ видобуває 36-37 млрд барелів, іранська частина складає всього лише три відсотки. Максимально це було 6.6 млн барелів на добу, в кінці режиму шаха Мозаммеда Рези Пахлаві. Тоді це було четверте місце у світі.
Газ. Весь світ видобуває на рік 4 трлн кубометрів, з них США – 1 трлн, росія 0,6-0,7 трлн і зараз вимушено знижує видобуток. Іран зі своїми 250 млрд кубометрів на добу – третій. Катар поруч зі 180 млрд кубів. Але за експортом Іран має всього 20 млрд кубометрів, а Катар 140, бо має зріджувальні потужності та супертанкери. Іран газ лише трошки постачає сусідам – Туреччині, Іраку та Вірменії, а для Катара – це бізнес номер один (разом з продуктами газохімії.
У випадку, якщо Іран стане частиною світового ринку енергоносіїв, як був до 1979 року, він може стати одним з провідних гравців, диктувати умови, як член ОПЕК, впливати на ціни і отримувати величезні прибутки. Чи це потрібно світовим державам? Китаю – ні. Сьогодні ця країна отримує лавину частку китайського експорту за зниженими цінами і контролює ситуацію. У випадку встановлення контролю за нафтою американських корпорацій це стане неможливим.

2. Історія нафтодоларів сягає у початок сімдесятих, коли США вимушені були відмовитися від «золотого стандарту», відмінивши гарантію конвертації долара з резервів на металичне банківське золото для резервів інших центральних банків. Тут потрібно пояснити, як США, вийшовши переможцем з Другої Світової війни, створили всесвітню долароцентричну фінансову систему. Ще у 1944 була створену Бреттон-Вудська система із золотим стандартом 35 доларів за унцію. На цьому базувалися як стосунки по міждержавних кредитах, так і створення міжнародних фінансових організацій – Світового банку та Міжнародного Валютного Фонду. Таким чином, запрацювала єдина повоєнна економіка Заходу.

У 1971 році, в часи керівництва Президента Ніксона, стало зрозуміло, що США більше не в стані підтримувати баланс долар/золото через інфляцію та приховану емісію. Цю привʼязку було скасовано через бажання кількох центробанків (наприклад, французького) конвертувати власні запаси доларів у золото. Ніксон терміново відмінив таку привʼязку, а вже у 1973 було скасовано залишки Бреттон-Вудської системи. Потрібно було шукати термінове рішення і воно знайшлося. Нафта! Саудівська Аравія обміняла зобовʼязання продавати власну нафту виключно за долари і зберігати залишки грошей в американських облігаціях на безпекову угоду, яка включала гарантії США та постачання передової військової техніки. За саудітами пішли і інші держави регіону. Необхідність купівлі долара для отримання нафти підтримала долар в багаторічному тренді і зробила можливість існування боргової піраміди у 36 трильйонів доларів, коли самі власники американських облігацій залучені у необхідність підтримки долара. «Великі красиві бюджетні закони» Трампа збільшують піраміду і ставлять світову фінансову систему під ризик. Такі країни, як Іран, а нещодавно Венесуела, виводять оборот нафти з зони долару і підривають існування нафтодоларів, як частини світової економічної безпеки. Війна Трампа – це війна за відновлення контролю за нафтодоларами.

3. Якщо Трамп бере повний контроль за Перською Затокою, він може їхати до Сі Цзіньпіня валютним і нафтовим королем світу, якщо піде з регіону ні з чим (навіть знищивши військовий потенціал Ірану на 90% для відносного спокою Ізраїлю та Саудівської Аравії), долар залишиться слабким, як зараз, а ціна американських займів, яка вже зросла вище європейських та японських, продовжить подальше зростання і остаточно поховає американський бюджет. Слабкого Трампа ми вже бачили не раз. І його залицяння до північно-корейського диктатора, і піджатий хвіст після невдалих тарифів на китайський експорт, які закінчилися їхнім зниженням нижче попереднього рівня… Сьогодні цей геній дипломатії припустився прямих образ саудівського принца (про поцілунок його, Трампа, в дупу). Ці слова можуть нівелювати всю американську дипломатію в регіоні та мільярди, витрачені на війну. Не всіх можна ображати так, як Україну, вимушену терпіти ці образи.

4. Давайте подивимося краще на ціни нафти в світі та згадаємо попередні кризи, повʼязані з Близьким Сходом, Перською затокою або необережними словами та діями США. 1956 рік, Суецька криза (націоналізація та закриття Суецького каналу Єгиптом), нафта майже не подорожчала (10%). Так, був дефіцит палива у Європі, але ціни контролювали тоді західні компанії, що домінували на ринку і утримували ціни.
У 1960 було створено ОПЕК Іраном, Іраком та державами Затоки. Але майже весь світовий обіг нафтової торгівлі контролювали великі компанії США та Британії (сім сестер). Тому під час Шестиденної війни на Близькому Сході зростання цін знов було не суттєвим (5-7%). В той час був профіцит нафти у світі. Після наступної війни на Близькому Сході все змінилося. Почався дефіцит нафти через обмеження ОПЕК, яка вже мала силу. Почалося арабське ембарго до тих країн, що підтримали Ізраїль. Ціни на нафту у 1973-74 стрибнули до небес, з 3 до 12 та більше доларів за барель, це був найбільший ціновий шок в історії нафтових цін. Саме на цьому тлі був створений механізм безпеки в регіоні та нафтодолари запанували в світі.
Іранська революція 1979 підняла ціни втричі з 12 до 35 доларів. Надприбутки збирав ОПЕК та СРСР, що вже став гравцем на цьому ринку. Війна Іраку з Іраном збільшила ціни вдвічі, з 17 до 35 доларів. Збільшення виробництва іншими членами ОПЕК компенсувало падіння в Іраку та Ірані. Приблизно те саме відбувалося у 1990-91 та 2003 під час воєн в Іраку.
Найбільша ціна на нафту була зареєстрована у 2008 році, коли фантастичне зростання економік Індії та Китаю настільки збільшило попит на нафту, що виробництво нафтопродуктів не встигало за попитом, видобування розвивалося, але недостатньо швидко, росія заробляла, як завжди, на проблемах. В той же момент відбулася криза переоцінки активів у американській економіці і почався відтік грошей у нафту з інших ринків. Ціна нафти 147 доларів за барель стала рекордною і фактично обвалила світову економіку. Після розвитку кризи ціна швидко впала на рівень 40-50 доларів, обсяги продажу впали.
Сьогодні ми маємо вже другу ціну в історії і жодного натяку на те, коли зникнуть причини, що цю кризу створили.
Повернемося до Ірану. У 1970 році, коли уряд шаха зробив перші системні кроки у видобутку газу на півдні, було побудовано газопровід Південь-Північ. Це була і газифікація країни, і початок постачання газу на території колишнього срср. Цей газопровід багато років не працював на постачання через північний кордон Ірану. Аж до того моменту, коли путін у 2004 році не влаштував енергетичну блокаду Грузії після приходу до власті Михеїла Саакашвілі. Це було в максимально холодні зимові дні. Допомогли – Азербайджан після рішення Президента Алієва та Іран, який відкрив заслонки цього стратегічного тепер для незалежної Грузії газопроводу. Як показує досвід, в питаннях регіональних відносин Іран не є сателітом москви.

5. Витрачаючи величезні запаси зброї, які створювалися попередніми урядами США, Дональд Трамп закладає потенційний розвиток військового виробництва та наукових розробок, що будуть фінансуватися державами на багато років вперед. Не змінивши уряд Ірану, він закладає відповідні ризики в регіоні надалі. Ця зброя і далі буде вироблятися і продовжувати створювати проблеми всьому світу. Після подій 2026 року у регіоні, впевнений, величезні кошти розвинених держав підуть на створення величезних запасів нафти. Попит для додаткового захисту забезпечений надовго. Відтік грошей від фондового ринку та золота забезпечений, як і високі ціни.

6. Поки писався цей текст, зʼявилися цифри від Мадяра. Разом з новими потрапляннями українських дронів у Ярославський НПЗ, тільки за останній тиждень зупинено 0,7 млн барелів на день потужностей переробки на двох НПЗ, та 1,8 млн барелів експорту через два порти. Це майже третина нафти, яка добувалася рф. Надовго зберігати чорне золото рф не зможе, це – законсервовані скважини, якісь з них – назавжди.
Вчора СБС знищили чергові два ЗРК – Тор1М та Тор2М. Обидва – на Донецько-Луганському напрямку. Здається мені, поступово прогнозується гарна льотна погода над Новоросійськом та Туапсе, а це – нові втрати країни-бензоколонки, ще трохи часу, і вся європейська частина пересяде на віслюків.

Да, Президент Трамп видав черговий миролюбний текст, після якого біржі радісно знизили ціну нафти зі 107 до 97 доларів за барель.
Пройдуть місяці, а може, і тижні, після закінчення його правління, і позапартійні прокурори перевірять, хто заробив на подібних інсайдах. А поки сьогоднішня влада США комбінує між особистим заробітком, інтересами держави, красивими картинками для відволікання суспільного інтересу та думками про невтішне особисте майбутнє. Навряд чи хтось з них встигне долетіти до Ростова. Да і Ростов стає все більш небезпечним містом через дефіцит радарів на окупованих територіях України

На фото – острів Харг.
Як думаєте, навіщо я про нього згадую у переддень прибуття кораблів десантників зі США на Близький Схід?