Categories Щоденник

Війна в Перській Затоці. Пʼятдесят днів нафтової кризи

Хто мигнув першим?
1. Думаю, сьогодні відбувся ряд заяв, які дозволяють спрогнозувати, що події війни між США та Іраном переходять остаточно в холодну війну, війну заяв. Давайте разом проаналізуємо факти:
– Трамп вчора зробив чергову не дуже дипломатичну заяву про «заборону» Ізраїлю бити по позиціях Хезболли у Лівані, Іран практично у відповідь (звісно, про це були розмови з посередниками і, мабуть, однозначна позиція Китаю, який хоче забрати «свою» нафту якнайшвидше) повідомив про відкриття Ормузької протоки;
– Трамп заявив про продовження блокади, Іран у відповідь заявив про маршрути для кораблів і обовʼязкове погодження з морськими властями Ірану для кожного судна (і я бачу по карті протоки, що більшість тих, хто пішов на вихід, скупчуються з двох боків острова Хешм та біля південного боку острова Ларак, який фактично є крайнім на виході);
– суда йдуть другий день, мені невідомі деталі американського контролю, але йдуть, в тому числі і в бік Китаю. Але щось під килимом знов відбулося і Іран робить заяву про те, що США порушили домовленості (які?) і Іран зупиняє транзит;
– чи дійсно хтось з двох сторін щось і далі блокує, поки невідомо, рух активний, причому є і рух у зустрічному напрямку. Думаю, реальної зупинки поки не відбулося. Але вона може бути, навіть на 2-3 дні;
– тим не менше, час йде, дата і місце перемовин не названо, це означає тільки одне – посередники видали вчора бажане за дійсне, через різні причини обом сторонам це вигідно. Маркером відсутності остаточної домовленості є сьогоднішній дозвіл Мінфіну США росіянам до 16 травня продовжити продавати нафту з танкерів-міражів тіньового флоту, що вештаються без транспондерів світовим океаном в пошуках пригод. Здається мені, пригоди вони отримають від невідомих барж з українськими дронами, вже після розвантаження, бо українці завжди обережні в питаннях екології, це видно з кількох аварій російських танкерів у Середземному та Чорному морях. Цей дозвіл було надано вже після заяви американського міністра фінансів Скотта Бессента (якого не назвеш людиною з поганою памʼяттю, тобто це було рішення когось з навушників президента Трампа) про остаточну заборону таких продажів. Тим не менше, покупці не поспішають торкатися кривавої нафти, бо не впевнені в стабільності рішень США. З десяти днів ізраїльсько-ліванського припинення вогню пройшло три. Якщо дата і місце так і не будуть призначені, то ціни повернуться до попередніх рівнів, а трампівські «туристи» Кушнер та Віткофф можуть спокійно їхати, як і планували, до Києва, бо війні в Затоці наслідує війна заяв. До речі, є сенс згадати, що «невійна» відбувається вже пʼятдесят днів в за десять днів, як би йому цього не хотілося, Трамп має звітувати перед Конгресом США, і отримувати дозвіл на проведення військових дій. Да і термін візиту до Китаю тисне. Іран теж у цейтноті. Навіть якщо забути про погрози США, стан економіки, продовольча безпека, знищений курс валюти вимагають термінового руху Ормузом.
Поки світ намагався для себе пояснити, що відбувається з Ормузькою протокою, в якій іранські патрульні катери, яких, за словами Трампа, не залишилося, обстрілюють без попередження танкери у берегів Оману, Ізраїль оголосив, що через порушення умов припинення вогню Хезболлою (яка нічого не підписувала), він відновлює військову операцію.
Ей, стоп, а як же заборона Президента Трампа? Він же вам вчора чітко сказав!!!
2. Сьогодні Трамп зробив ще одну заяву – про Кубу. Вона була фактично адресована власним виборцям – вихідцям з Куби. У Флориді та Нью-Йорку це важлива частина суспільства. Після цього стає зрозумілим – в Ірані Трамп вибився з графіку, вторгнення на Кубу неминуче. І воно не буде відкладено. В Ірані це тепер теж зрозуміли і будуть намагатися «пропітляти» в питанні збагаченого урану, або дотиснути до розморожування мільярдів, які заблоковані в банках різних країн світу.
Після невдалого запрошення Європи до спільних дій у Затоці, Трамп рухає до Затоки власні тральщики (кораблі-розміновувачі), які він чомусь сховав аж у Японії. Україна вже має нові подібні кораблі, до речі, подаровані британцями та голландцями, і тримає їх за конвенцією Монтрьо поза Чорним морем.
Поки всі ці незрозумілі рухи США (сновигання тральщиками, рух авіаносця «Джеральд Форд» Червоним морем, огинання авіаносною групою «Джордж Буш» мису Доброї Надії) не закінчаться, Іран вважає неможливим через тиск продовжувати перемовини про перемовини. Виходить, що вперше першими мигнули, а сьогодні відкрили очі на повну, щоб далі не мигати.
3. Тому – про Україну. Поки Трампу не дуже вистачає часу на вологи мрії про українські надра, на спільні трильйонні проєкти з росіянами в Арктиці, українці спокійно закривають подальше наповнення танкерів російською нафтою та паливом. Сьогодні відбулася чергова операція по санкціям на російську нафтянку, можливу, наймасштабніша за весь час подібних атак. Перелічимо тільки те, що відомо на цей час, з роботою пояснювальної групи.
Балтика. Головний кран країни-бензоколонки. Має чотири порта. Приморськ – відновився від попередніх атак, захищений ППО (на якийсь час), відвантажує нафту Роснафти та Новатек. Усть-Луга – після двох атак за останній місяць майже не працює. Роботи щодо відновлення йдуть. Через якийсь час буде потрібне додаткове лікування. Санкт-Перебурзький порт. Чекає на гостей, має ППО. Висоцьк (фінське окуповане місто Уурас) до сьогодні працював. Цей порт – власність Лукойла, який після санкцій Трампа мав продати зарубіжну власність, без санкцій залишилася вся система заправок за кордоном (бо чекає покупця). Але продавати власники не поспішають. Цей надсучасний порт відвантажував і нафту, і дизель, і світлі нафтопродукти для власної мережі. Тепер, відсьогодні – якийсь час не буде. Абонемент на обслуговування балтійських портів працює до їхньої повної зупинки.
Чорне море. Новоросійськ. Шесхаріс та інші термінали міста працюють в обмеженому режимі. Катек (казахсько-російсько-американський) не чіпали. Туапсе – тимчасово зупинено. Частина причалів, терміналів, резервуарів поки що в нормі.
Тамань – працює, але через брак цілих резервуарів, відміну українськими дронами ліцензій на рух потягів з паливом поромами, та часткове пошкодження танкерів – відвантаження ліхорадить. Сьогодні вночі росія витратила чергову нафтобазу – в окупованому Севастополі. Враховуючи, що це вже четверта нафтобаза в Криму за тиждень, темп дозволяє бути впевненим в успішній зупинці ворожої техніки через кілька тижнів подібних рухів.
Було також знищено кілька резервуарів для палива в Тихорецьку. Ця колишня казацька станиця є головним вузлом нафтоперекачки до портів Північного Кавказу, кількох НПЗ Ставропольського та Краснодарського краю. Без буферних резервуарів працювати не зможе. Без Тихорецька відвантаження палива для південного угрупування окупаційної армії знизиться в рази.
Нафтопереробка. Сьогодні це були Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ, майже сусіди. 8.5 та 8.8 млн тон на рік. Паливо для північного та східного угрупування окупантів – на призупинці.
Росія має величезну кількість сучасних, модернізованих НПЗ в європейській частині. Вони працюють з західним устаткуванням і це дуже добре – заміна є складним процесом для паралельного імпорту, тим більше після закриття маршруту з ОАЕ через Іран. Тут – Трампу вдалося перекроїти та заблокувати російські ліві тропи.
Говорячи про зростання темпів боротьби з наливайками держави-бензоколонки, розрахунок показує, що поки прилітають не ракети, а дрони, це процес постійного обслуговування. Як тільки ми побачимо нашу балістику, дрони переключаться на інші цікаві обʼєкти. Щоб ніхто не забув – українська енергетика може мати помсту у наступний опалювальний сезон.
Який термін появи реальної кризи з паливом в москві? Мабуть, два місяці в тому темпі, що і зараз.
4. В Севастополі горіла не тільки нафтобаза (до речі, там було вбито та поранено немалу кількість військових рф. Також там згоріла чергова РЛС, цього разу рідкісний звір, «Мис-1». Пошкодили якусь дефіцитну комунікаційну станцію «Дельфін», на Запоріжжі з кількох спроб уразили та повністю знищено систему ппо короткої дії «Тос Солнцепьок», уразили якийсь протидиверсійний катер «Галчонок», але головне – три корабля, два з них – вже колись підранені великі десантні кораблі «Ямал» та «Азов». Мені не дуже зрозуміло, чому вони припхалися в український Севастополь, де ще півтора роки тому Неїжпапа разом з Малюком випалили все, що рухалося, було розбито штаб чф та всю систему ппо. Але – знов вирішили скласти іспит. Вдало.
Крим поступово перетворюється в закриту зону для російських військових та їхнього заліза. Така ситуація в Криму – це відсутність постачання на окуповані Херсонщину і Запоріжжя. Який може бути контрнаступ, якщо їхні військові перестали комфортно пересуватися навіть у Криму?
Ми бачимо в цьому році зовсім не ту війну на виснаження, яку вела рф останні два роки, коли тони окопного мʼяса просто гнали зі сходу та півночі на наші окопи. Зараз війна, спільна з європейськими союзниками, яка має показати росії, що вона має перед собою Україну не тільки як корумповану під російським впливом територію, а сучасну технологічну країну, яка має вирішити судьбу світової війни за підтримки союзників.
5. Світ перейшов в абсолютно нову фазу технологічного розвитку. За чотири роки російського вторгнення в Україну повністю знищені запаси радянських озброєнь. Здебільшого вони вже не знадобляться. Українці поставили нову технологічну планку для сучасних війн. Залишилося тільки дві речі – власна балістика і власний противобалістичний ППО на кшталт Петріоту. Але це вже інша історія.
Пʼятдесят днів війни у Перській затоці показали всьому людству, наскільки зараз вразливим є людське життя, наскільки жорстко має працювати система стримок і противаг, щоб неадекватні політики не потрапляли до урядів, а тоталітарні режими мають бути поставлені під міжнародний контроль ще з самого початку існування. Зараз говорити – «це не наша війна» вже не можна. Будь-яка війна розвивається в прямому ефірі для всього світу. Руйнівні військові дії для всієї світової економічної системи очевидні.
Залишається надіятися на те, що днями в Перській затоці буде поставлена крапка на прямих перемовинах, і на те, щоб зареєстрований проєкт про імпічмент цього разу знайшов Трампа і вирішив питання світового терору.
Сьогодні буде більш абстрактне фото про світло у кінці тоннелю

About the author

Генеральний директор, головний редактор Видавництва Фоліо (Харків). Письменник, громадський діяч.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *