Categories Щоденник

Після Омська: путін і російський народ

Після НАТО: Трамп проти Ірану.
Після Чонгару: що з Кримом?

1. Нарешті путін перед всією країною з одного з бункерів провів нараду з питання паливного дефіциту. Класична радянська історія: нескінченно довгий виступ паливного міністра Новака, в якому він жодного разу не сказав про війну, тому взагалі було не зрозумілим, куди поділося паливо, звернення на нараді від міністерстра до путіна було майже в кожному реченні, іноді і на початку і в середині речення «владімвладімич», потім «владімич», потім взагалі, через кілька слів вже просто «вввдімич». На екрані періодично зʼявлявся путін за столом перед екраном компʼютера, який періодично хапався за ручку і щось зосереджено писав. Мабуть, це мало означати «ленін у кремлі думає про комунізм». Класика: якщо ти не називаєш причину, ти не можеш перемогти наслідки. Бажаємо росіянам і далі обговорювати компенсації в цінах замість пошуку палива. Єдиним новим джерелом назвали виробництво бензина на міні-НПЗ. Тут одразу на згадку приходять дві історії – як Мао забезпечив зростання китайської металургії- селяни, які біля лачуг будують міні-домни, не займаючись сільським господарством, спалюють і так дефіцитний ліс та плавлять сковорідки та старі велосипеди і здають трошки чавуна державі. Далі – голод; мільйони жертв, та зупинка цієї «металургії». І друге: девʼяності в росії, Чечня. В кожному селі кілька нафтокачок та десяток «заводів», на яких роблять бензин та дизель первинної переробки. Їздити на цьому можна, але недовго – двигуни виходять з ладу. Екологія вбивається через неповне спалення майже третини відходів.
Вже бачу, як башкирські та татарські селяни виконують план по здачі державі бензину «для спасіння згасаючого Криму». Не допоможе, але зможуть на черговій нараді звітувати.
Бензинова криза поступово накриває всі галузі. Кубань повідомляє про призупинення обмолоту зерна, забайкалля – про зупинку караванів вантажівок з Китаю, і тільки російська залізниця – про різке зростання обсягів перевезень (нафта до Китаю, індійське паливо зі Східних портів на москву). Що далі? Якщо сьогодні щоденно українці в середньому вибивають один НПЗ, який ніби-то відновився, то це означає, що щоденно росія втрачає мінімум 1-1.5% виробництва нафти. Сьогодні серед адресатів кінетичних санкцій – КІНОС, один з найбільших виробників у європейській частині. Звісно, повністю бензин в росії не зникне, але держава-бензоколонка до зими має перейти на електромобілі або вугільний пил. Або на гужовий транспорт. Власникам коней, віслюків, буйволів та мулів по всьому світі – напружитися, бо ця держава любить військові спецоперації по захопленню того, що їй конче потрібно.

2. Нафта сьогодні подешевшала. Майже на три відсотки. Це не тому, що Трамп повідомив, що хтось йому дзвонив з Тегерану. Ісламабадсько-Женевська угода мертва. Трамп і далі буде бомбити Іран. Просто сьогодні, нарешті, після туру Іраном та Іраком, поховали аятолу Хаменеї. Іран майже не відповідав на американські удари. Вони боялися прильотів у відповідь в момент поховання. Приблизно так путін боїться, що українці влаштують йому святковий «день виборів» і пропонує навзаєм дозволити президентські вибори в Україні. Особисто я в подібне рішення не вірю – країна у стані війни не може проводити виборчу компанію. І вибори у 1944 у США – не приклад, війна була далеко. А парламентські 1945 у Британії були після завершення Другої Світової 5 липня (попередні вибори були у листопаді 1935 року, таким чином, британці не ходили на виборчі дільниці майже 10 років. І так, за цей час було два премʼєри, Чемберлен та Черчилль – переможений та переможець.
Так що, вибори у вересні 2026 року в росії пройдуть в теплій атмосфері. Проблемність цих виборів може бути зупинена двома шляхами – заходом в перемовний процес з реальною зупинкою бойових дій, або указом Президента Зеленського за проханням Президента Трампа, наприклад, після постачання Україні «Томагавків» або партії «Рас-3» для «Петріот».

3. Щодо «Томагавків». Ці ракети після зустрічі Мерца та Трампа в Анкарі будуть, нарешті, поставлені до Німеччини. Правда, не як озброєння американського контингенту, а як зброя, продана Німеччині. Вони вже один раз були на території пʼяти країн Європи, як озброєння армії США, в тому числі, в Західній Німеччині, коли американці, у відповідь на розвертання радянських ракет СС-20, поставили на бойове чергування 464 крилаті ракети BGM-109G Gryphon — сухопутний варіант Tomahawk; 108
балістичних ракет Pershing II.
Але після цього почався процес послаблення срср, який не витримав війну в Афганістані та гонку озброєнь і вже у 1987 було підписано Рейганом та Горбачовим Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності-
до 1991 року були знищені:
846 американських ракет;
1846 радянських ракет.
Вже в наш час, Росія розгорнула нову крилату ракету для Іскандер-К, 9М729. Через цю ракету США вийшли з договору. Росія виробила до 200 таких ракет, можливо, частина була використана під час нинішньої війни. За російськими заявами (завжди тільки правда, так?) вона летить на 480 км, американська розвідка каже, що до 2000 км.
Через цю ситуацію і стали знов потрібні у центрі Європи «Томагавки». Памʼятаємо, що рік тому ця ракета була обіцяна і Україні. Думаю, тільки після цього питання термінового розвитку нашої ракетної програми стало приорітетом не тільки для України, а і для Данії, Норвегії, Німеччини. Також впевнений, що тема «Фрея», європейської антибалістики, стала актуальною через американську позицію у середині НАТО в часи початку іранської війни.

4. Ще щодо Ірану. Вчора розбито два мости у північно-східній частині Ірану. Здається – чому там, так далеко від театру військових дій у Затоці? Один міст на залізничному переході між містом Горган та прикордонним переходом Інче-Борун в 70 км від кордону з Туркменістаном недалеко від Каспія. Ця залізниця є частиною маршруту Північ-Південь з росії до Ірану і є частиною транзитного збройного коридору в два боки. Другий міст біля Мешхеда, другого міста Ірану, є частиною внутрішнього маршруту з Тегерану до Мешхеда, але і частиною контейнерного шляху Тегеран-Мешхед-Китай, через який живиться іранський ВПК технологічними напівфабрикатами. Схоже, США зараз не тільки зачищають узбережжя Ірану від тих систем, які допомагають бити по танкерах, а і розбивають шляхи між членами чотирикутника Іран-Росія-Північна Корея-Китай.
До речі, війна відновилася, мости зламано, а танкери – продовжують йти Ормузькою протокою у два боки. Дивна війна.

5. І про Україну. Чергові знищені в Азовському танкери російського та тіньового флоту – сьогодні загальна цифра вже 45. Деякі назви є сенс назвати: «Венера-3», «Теті», «Пенелопа», «Єфросинья В», «Феофан Шохирєв», «Челсі-6», «Афродита».
Крім них сьогодні святкують з салютами Сакська ТЕЦ, станція РЕБ «Житель».
Чому вся ця сволота у такій кількості накопичилася в Азовському морі? Бо Чорне вже давно стало «чорним» для російського флоту через контроль над ним українських «беків» (безпілотних катерів), а Азовське вони безпідставно вважали «внутрішнім». Частково використовували для постачання палива південному угрупуванню військ, частково – кримським ТЕЦ. Частково ці суда очікували, коли відновиться робота Шесхариса в Новоросійську. Тепер залишки відстойного флоту йдуть на прорив під Кримським мостом, щоб «сховатися» в портах Грузії та Туреччини. Чи встигнуть?

6. Останнім часом інші події відволікли від подій на окупованому Півдні: чи затримається там окупаційна влада? Значна частина окупованої Херсонщини та частини Запорізької області – без світла. Крим майже без світла і палива. Донеччина, яка вся є базою для угрупування, що намагається рухати фронт біля Лиману та Костянтинівки, поступово приходить до того ж стану. Холодильники стають просто меблями з поличками, городи спасають у ситуації закриття частини мереж магазинів, доставка продуктів харчування вже підняла ціни у Криму на них вдвічі. Сезон закінчився, не розпочавшись. Як перевозили адміністративну сволоту з Мелітополя та Олешків спочатку до Скадовська, потім до Генічеська, так кримських «керівників» разом з архівами перевезли до Краснодару. Штаб чф рф уже не в Севастополі, штаби армій південного напрямку вже евакуювалися до Ростова-на-Дону, наступний крок – далі на Ставропілля, бо прилітає. Аеродроми Криму, Білгородщини, Воронежчини стали небезпечними і тепер все більше використовуються в якості тимчасових складів, підскоків для авіації та місць пусків «Шахедів» з регулярним знищенням набудованих ангарів і начиння їх. Далі – вочевидь, початок снарядного, паливного дефіциту та голоду в накопаних ще при суровікіні довгих тонелях поблизу ЛБЗ, як частина руху за масовану втечу військових. Щодо «умовно цивільних» в Криму, кількість нових мешканців, військових пенсіонерів, старих гебістів, чеченських та казанськотатарських бандитів, представників московських недобудовників – зашкалює. Вся ця бидлота наводнила Крим ще з 2014 і пустила корені. Вони вважають його своїм і поступово розуміють – ще не було тих, кого б не кинула російська влада. Зараз стоїть питання масової евакуації не тільки через паніку від прильотів, відключень, дефіциту палива – а через банальні жахи залишитися там після «відміни» кримського мосту.
Думаю, цю приємну подію запланували на День Незалежності України, а прильоти до Мавзолею – на середину вересня, до виборів.

About the author

Генеральний директор, головний редактор Видавництва Фоліо (Харків). Письменник, громадський діяч.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *