Ще в дитинстві з Тедом Бомондом сталося дещо незвичне. Він погано себе почував, а після одного нападу, йому зробили операцію. Батькам лікарі повідомили, що вирізали пухлину в головному мозку, але насправді в голові хлопця було дещо інше.
Тед виріс. Одружився. Мав двоє дітей – близнят. Став письменником. Однак писав під псевдонімом Джордж Старк. Твори, видані під його справжнім ім’ям, не мали успіху, а от ті, які вийшли під псевдонімом – стали бестселерами.
Однак, одного дня Тед разом з дружиною влаштували показовий похорон Джорджа і запросили для цього дійства деяких людей.
І Тед, і його дружина були певні, що вчинили правильно. Вони повинні були так зробити.
Тед дає інтерв’ю різним журналам, розповідає про свою творчість, про Джорджа. Продовжує жити звичним життям, бавиться з дітьми, але йому сниться Джордж.
Тим часом у містечку стається жорстоке вбивство і все б нічого, але на місці злочину знаходять Тедові відбитки пальців. Звісно, підозра палає на нього.
Але одним вбивством біди не обмежилися, згодом гинуть ще люди.
Однак є один момент – усі, хто загинув, певною мірою причетні чи то до смерті, чи поховання Джорджа Старка.
Тед категорично тримається своєї позиції – він не винен.
А справжній вбивця – Джордж, якого він похоронив.
І оте хитре сплетіння – вини і невинності тримає увагу. Адже винен або Тед, або Джордж, якого Тед вигадав, а потім поховав, проте варто сказати, що саме Джордж став великою частиною самого Теда. І навіть коли він наче «пішов», то лишається відчуття, що він лишився.
«Темна половина»
Стівен Кінг
Страшно не було.
Було цікаво.
Роман тримав у напрузі.