Попри те, що назва трохи насторожує, ця книжка може виявитися яскравим прикладом мотивації. Закликом – жити своє життя сьогодні і не відкладати на потім

Це однин з тих творів, які легко написані, закручені і який можна розібрати на цитати.

Тут багато роздумів про життя і смерть.
Про те, чого не встиг, а міг би.
Про жагу до життя.
І безповоротність.

Ні, це не той роман, який виб’є з колії, або наштовхне на депресивні думки.
Він місцями глибоко осмислений, місцями кумедний, трохи загадковий і життєствердний.

Можливо, прочитавши анотацію, я налаштувалася на щось просте і передбачуване, а натомість отримала – цікаву сюжетну лінію, глибокі думки і непередбачуваних героїв.

Отож, Яакко 37 років, він одружений, має успішний грибний бізнес, але лікар повідомляє йому, що його отруїли. Медики досліджують його стан здоров’я, аналізи, але прогнози невтішні.

Яакко хоче дізнатися, хто його отруїв, а потім дізнається, що в бізнесі справи заплутуються. Він повертається додому, аби поділитися з дружиною гіркою новиною і дізнається, що вона його зраджує.

І з того моменту подію набирають обертів – тут і конкуренти, і загадковість дружини, і переслідування, і підозри поліції…

І паралельно зі всіма переплетіння Яакко розмірковує над своїм життям, над тим, що людина народжується, аби колись померти, але виявляється, не завжди готова до цього очевидного факту.

Глибоко.
Певною мірою це і детектив, і елементи трилера, і чорна комедія.

Раджу👌

«Чоловік, який помер» Антті Туомайнен