Перекладаю зараз цікаву мотиваційну книжку.
Весь день її автор мені пояснював, чому навіть найбезумніші цілі, якщо їх сформулювати як цілі, обов’язково здійсняться.
Головна умова – їх не повинно бути багато. І вони мають бути дууууже чіткі.
Попри затуманений перекладом мозок я оформила надвечір своє цілепокладання.
1. Станцювати ламбаду (це просто єдиний танок, який я вмію) на згарищі кремля.
2. Побувати на похоронах нинішнього так званого президента росії. Покласти дві глиняні дулі. Або свищик з акції. Як символ пустоти й глупоти.
3. Урочисто пройти в колоні на параді з нагоди Перемоги у війні з росією Хрещатиком у новій вишиванці та босоніжках на підборах (що мені бруківка в такий день!)
У мене вийшло три цілі.
Автор рекомендує базові п’ять. І наголошує, що має бути якомога більше конкретних деталей.
***
Чомусь усе частіше згадується безсмертне лесине “щоб не плакать, я сміялась”.
***
Можливо, ви щось додасте?

Фото “Небесна акварелька” з ФБ-сторінки “Акуленко Аліна: Світ Світлин”