Двадцятий день війни у Перській Затоці
Перші підсумки.
1. Чи потрібна комусь у світі довга війна у Затоці? Тільки росії. Це єдиний шанс утримати економіку, що падає все швидше, і мінімізувати запаси зброї у союзників України.
Чи потрібно комусь у світі, щоб Іран та держави Аравійського Півострова системно втрачали потужності переробки газу та нафти? Цей розмін знищених потужностей, який почався з минулої суботи, підняв сьогодні газ на європейських біржах на третину, а з нафтою вдруге зіграв пʼєсу у двох актах (підйом-переворот – падіння до попереднього рівня). Чергове засідання Міжнародної енергетичної агенції лише підтвердило збільшення видобутку у Південній та Північній Америці на тлі випускання на ринок першої порції резервів сирої нафти та моторного палива. Оскільки нафта – психологічний товар – цього вистачило. Але ринки поступово звикають до того, що з рівня 150 буде впасти складніше, ніж з психологічного рівня 120. Газ – більш складна історія. Катар втратив розбиті 15% потужностей по зрідженню газу і це обʼєктивні дані. Тому стрибок на 35% біржі не відіграли і тренд може бути продовжений після чергових прильотів з двох боків Перської Затоки. Те саме – з азотними добривами та продуктами харчування. Ринки буквально кричать Трампу – «стоп! Тисни на гальма».
2. Зупинити розкручену військову машину можливо одним натисканням на паркер при підписанні чергового указу. Зупинити пропагандистську машину, яку розігнав Трамп, складно. Але це війна. Зупинити Іран одним словом Трампа про зупинку війни чи перемогу – неможливо. Мають бути умовні вибачення (Трамп вміє брати свої рішення назад, але це не той випадок, коли він реально схоче потиснути руку жертвам цієї війни). Справа не в оцінці втрат Ірану в 25 мільярдів доларів тільки по мирній інфраструктурі. І навіть не в тих тисячах вбитих цивільних. І не в тому, що він знищив більшу частину керівництва режиму – зробивши з Ірану фабрику зброї, вони знали, на що йшли. Але є ще Китай, готовий допомагати іранцям після війни та іранський народ. Чи хтось може впевнено сказати, що для іранців настав час революції? Чи хтось підтвердив, що запаси урану кудись вивезені або розсіялися? Ні. Чи хтось впевнений, що 32.000 людей в політичних вʼязницях – це не є основа спротиву і без них суспільство не підтримує владу? Це два тижні тому можна було оголосити перемогу, назвати себе миротворцем і завершити війну. Сьогодні працює ефект, який примусив путіна брехати, що є якісь записані десь в секретних указах цілі «сво». Так і тут, війна пройшла точку перехода від «кто» (контр-терористичної операції), тим більше, що керівник антитерористичного центру вже пішов зі словами про відсутність загрози з боку Ірану.
Тепер Трамп має щось зробити таке, щоб хтось в іранському керівництві сказав «а тепер страшно» і погодився очолити процес перемовин про призупинення вогню.
3. Думаю, Трамп дочекається прибуття в регіон транспортів з десантними підрозділами, захопить острів Харг в центральній частині довжини Затоки та острови біля іранського берега на виході з Ормузької протоки. Подібні речі точно заточені на жертви з двох боків, але дві тисячі танкерів, що чекають відкриття проходу – це критична кількість, без якої ми побачимо нафту по 200 доларів ще у квітні. Чи таке захоплення островів сприйме світова спільнота? Заради миру в головній нафтовій артерії світу? Впевнений , що так. А спонсори Ірану переконають аятол в необхідності зберегти залишок економіки. Таким чином, десантна операція має відбутися протягом тижня, її результат може бути імплементовано не пізніше першого квітня. Станом на зараз це можливо, якщо найближчі три дні до приходу кораблів з десантом не відбудеться щось дуже негативне.
4. Вчора ввечері Ізраїля привітно помахав українцям, поставивши крапку в існуванні каспійського транзиту збройних постачань між Іраном та росією. Ми не знаємо точних даних про те, що саме було знищено на кораблі, який прийшов у єдиний іранський глибоководний порт на Каспії. Але ми розуміємо, що навряд чи капітани російських кораблів захочуть повторити судьбу пʼяти розбитих іранських суден, що обслуговували маршрут до росії. Хто кому постачав шахеди, а хто електроніку – неважливо. Чи продовжували йти ракети на північ, а електроніка на південь – ще більш неважливо. На якийсь час військове співробітництво росії з Венесуелою, Кубою, Сирією, Іраном та сірі схеми з Оманом і ОАЕ – зупинено. Нова влада Ірану після війни навряд чи не побоїться прибути «з офіційним дружнім візитом» до москви у цьому році. До Китаю – так. Бо там – покупці нафти, які дадуть грошей на відновлення мирної інфраструктури.
5. Думаю, терміновий виклик наших переговорників до Вашингтону може означати – «у вас останній шанс завершити війну, великий Донні втрачає зацікавленість завершити вашу війну, бо девʼятою стала війна у Затоці. Давайте швиденько капітулюйте. Або вже відтрансльовано росіянам, що потрібно відмовитися від Краматорська в обмін на безсанкційну нафту на часи Трампа. Побачимо.
6. А також ми маємо дивитися на табло втрат росіян – другий день поспіль цифра виде, ніж 1500. Крім того, ЗСУ методично знищили чергові три засоби російського ППО та цілий дівізіон «Градів», а головне – за останній місяць, благодатний вогонь зійшов на російські заводи, що виробляють бойові частини для боєприпасів, або сировину для них:
17.02 – АО “Метафракс Кемикалс”;
25.02 – ПАО “Дорогобуж”;
04.03 – АО “УралХим”;
09.03 – ПАО “Акрон”;
11.03 – ПАО “КуйбишевАзот”;
11.03 – АО “Метафракс Кемикалс”;
13.03 – АО “УралХим”;
13.03 – ПАО “Невиномиський Азот“;
14.03 – ПАО “КуйбишевАзот”;
19.03 – ПАО “Невиномиський Азот“.
Випадкове співпадіння, що ці підприємства також могли заробити на зростанні цін на азотні добрива, але чомусь не встигли.
За останній місяць на ремонтних авіазаводах знищено три літаки з серії А-50 – А-60, майже останні російські літаки-радари, що могли би зверху підсвітити роботу ППО, але вже не судьба.
Нафтопереробка також готується до гостей з України.
Ми не знаємо, чи є критичними втрати напівпровідникової бази постачань до росії і чи все, що потрібно заводам в Єлабузі для виробництва «Гераней» та «Шахедів» існує на складах. Велика космічна держава заставляє «другу армію світу» форсувати польові рви українських військових на мопедах, гольфкарах, конях та ослах.
Дуже скоро дізнаємося чи не змінилася позиція путіна на перемовинах після того, як він був вимушений оточити Кремль десятками антидронових екіпажів. Здається, період втечі його до бункеру повторюється.
Слава Україні!
На фото явно не вистачає російських партнерів іранських керівників. Мабуть, їхні портрети будуть висіти на стіні суду в Гаазі



