1. Трамп приїхав на саміт НАТО в поганому настрої: по-перше, Іран поводить себе абсолютно не як має поводити з великим миротворцем сучасності, по-друге, країни НАТО і НАТО як таке, протягом війни у Затоці були також недостатньо котиками і він навіть поскаржився на них Ердогану, по-третє, він домовився про відміну дискваліфікації футболіста збірної США з ФІФА, а футболіст і вся збірна не вміють грати у футбол хоча б на рівні бельгійців – і отримали чотири мʼяча. Як же тепер вручати кубок і медалі, якщо прийдеться вручати якимось французам і, страшно сказати, іспанцям. Іспанцям, які не дали бази використовувати під час війни у Затоці.
Він ще не встиг поспілкуватися з Володимиром Зеленським, а вже відмінив домовленості з Іраном про ліцензію на продаж іранської нафти за долари. Чому? Вона ж на 60 днів? Все просто – Іран знов почав бикувати, надав ударів по двом танкерам, від інших вимагав змінити маршрут з безпечного по-під оманським берегом, на небезпечним – під берегом іранським. США спочатку прибрали охорону від караванів (і взагалі, кораблі та авіацію з Ормузу), а потім і спокійно відмінив ліцензію.
Знов чергова глава казки про рибака і рибку, цей сюжет зазвичай реалізують не тільки росіяни (про це далі), а і іранці. І це – перед черговим раундом, який мав у пʼятницю початися в Катарі. Варіанти подій:
– удар по Ірану цієї ночі (мінімальна вірогідність), обличчя Трампа повернуто;
– взаємні погрози, зростання нафти до 85-90, досягнення нових проміжних домовленостей, втрата обличчя Трампа;
– гра в мовчанку; хто втратить рівновагу першим, американці пропонували дуже лояльні умови і далі, думаю, таких не буде. Вони дочекаються максимальної напруги на 60 день і нададуть нових ударів.

2. До речі, нафта вже не 70,5, а 76.5 і має тренд до зростання. Аналітики задаються питанням, чи дадуть дозвіл на продаж росіянам. Думаю, до кінця липня – ні.
Росіяни і нафта – тема номер один на саміті НАТО. Виявилося, що українці нанесли стратегічному противнику найбільшу поразку за більш ніж 75 років існування НАТО. І зараз НАТО буде вирішувати, чи підтримати грошима цю неочікувану ними перемогу України чи фактично підтримати ворога, не докинувши українським військовим грошей на дротову та ракетну програму.
Те саме про Рас-3 для «Петріот», мова не тільки про дрони з запасів, мова про дозвіл німцям (або британцям) зробити для українців ці протиракети по ліцензії США, надати заробити американським виробникам, і підтримати Україну (за півроку- рік). Насправді, ракети складні, 400 виробників запчастин, 34 роки розробки та модернізації – і надати українцям, які все розберуть по гвинтику і потім зберуть вдесятеро дешевше та втричі простіше за технологією. Тому краще надати умовному «Рейнметалу», а не бабусям на кухні. Тут потрібно розуміти, що є багато політичних моментів, про які потрібно говорити при таких угодах, крім моментів воєнних, економічних, технологічних та безпекових.

3. Сьогодні відбулося кілька речей, які теоретично можуть привести Україну та росію за стіл перемовин. І кілька речей, які зіштовхнуть їх з більшою силою. Почнемо з другого. Інтервʼю Буданова: для деескалації потрібна спочатку максимальна ескалація. Не завжди, але в даному випадку абсолютно так: сорок днів примусу до миру, в той час як на удари по НПЗ путін вибирає у відповідь бити по житловим будинкам та терміналам нової пошти. Для кожного – власна політика ескалації. Тим не менше, сьогодні світові експерти обговорили Омський НПЗ, керівника російського ППО, призначеного у травні і вже отримавшого від путіна пілюлю. Враховуючи стан справ з ппо за межами москви та подалі від Алабуги, Воткінська та моста у Криму, пілюлі будуть регулярними, поки і на москві все закінчиться. Ну, якщо путін вчасно не зупиниться. Сьогодні пошкодили два військових заводи електроніки – у Брянську та у місті Сельцо Брянської області, чергові чотири підстанції у Криму, який вже без світла – і купу суден, що стояли посеред Чорного моря.

Про це – окремо. Днями я писав, що Україна звернулася до ІМО (Міжнародної морської організації) з проханням визнати танкери тіньового флота, які плавають під санкціями та з фальшивими прапорами, законними цілями. Відповіді не було і довго може не бути, але вже сьогодні Мадяр побачив стоянку таких суден-примар посеред Чорного моря в очікуванні перевалки нафти, і знищив 8 таких суден (ще два добив сьогодні вдень), ще один сухогруз і один паром. Удари були дуже обережними – в рубку, надбудову, машинне відділення. Моряки мають боятися, а екологи заспокоїтися.
Тепер Україна має відзвітувати ІМО про те, як все відбулося, отримати перелік наступних від санкційних відомств США і продовжити обережний відстріл.
За останній тиждень відбувся приблизно такий же виховальний процес з літаками – в результаті 7-8 літаків було пошкоджено або знищено – тих Су-30СМ або Су34, які незаконно перебували в українському Криму і полювали на хороші дрони.
Думаю, через місяць ми будемо мати Крим без російського ППО, без російських літаків, російського бензину та електрики. Бажано ще потрібно було б і без росіян, але це інша тема, яка залежить більше від їхнього психологічного стану.

4. Тепер про шлях до перемовин.
Сьогодні українського міністра зовнішніх справ Сібігу запросив в гості китайський колега Ван І. Не складно здогадатися про тему розмови.
Сьогодні Україна направила росії набір мирних пропозицій, паперових, а не кінетичних.
Сьогодні росія отримала позбавлення санкцій від мок та звернення від мок до федерацій по видах спорту про відміну «галузевих» санкцій. Так, росіяни іноді за це непогано платять. Перший глава федерації, якому це сподобалося – Інфантіно (ФІФА), і він прокоментував це.
Можливо, це результат закулісних компромісів, не знаю.

5. Але головний драйвер руху до миру – економіка . Російська біржа пробила чергове дно (2150) , за місяць індекс мосбіржі впав більше ніж на 20% і продовжує динамічний відхід від показників останніх пʼяти років. Незважаючи на зниження ставки Центробанку РФ, комерційні банки підіймають ціну кредитів. Зростання цін на паливо там, де воно є, вдвічі, призводить до інфляційного стрибка, який чомусь поки не бачить російський Держкомстат. Днями буде червневий звіт, побачимо.
До приємних подій в Омську та Ярославлі, рівень споживання бензину в рф складав (без армії) 110.000 тонн на добу, дизелю(теж без армії) – 100.000 тонн на добу, авіаційного палива, теж без армії, 20.000 тон на добу. Ще недавно вироблялось, відповідно, 130 тис/230 тис/30 тис тонн на добу, зараз загальну вагу виробленого палива всіх видів оцінюють на рівні 160 тис тонн (до втрати Омського комбінату, який давав кожен восьмий літр бензину та кожен шостий – дизеля.
160 тис тонн замість 230 тис тонн, які потрібні цивільним. Але є ще армія, яка витрачає зараз на добу 5 тис тонн бензину (це зараз, коли вже все впало), 15 тис тонн дизелю та 10 тис тонн авіаційного керосину.
Якщо ці 30 тис щоденно заберуть у економіки, то при потребі 230 тис тонн вони будуть мати 130 тис тонн, нерівномірно, в часи знищення резервуарів та при тому, що армійські та кримські бензовози просто знищуються. Побачимо розвиток ситуації в мегаполісах через два тижні.

6. Далі просто – в сьогоднішньому зверненні Володимира Зеленського до путіна росіянам пропонують зупинити війну, зберегти залишки паливної інфраструктури. Якщо це не відбудеться – путін і є тією старухою, про яку писали в казках. За два тижні вже не бути йти мова про сьогоднішню лінію фронта. За принципом – спробуй, відійми. Питання контролю за АЕС в Енергодарі українська сторона, як і раніше, не готова обговорювати, як і статус Краматорська та Словʼянська.

На фото – центр Одеси.
Здається, на пʼятому році вторгнення цим не потрібно пишатися. Російська ракета сьогодні прийшла менше ніж у кілометрі звідси.