Книжка, яку я прочитала вдруге
Це одна з тих книжок, яку я прочитала вдруге, але знаю, що настане день і я до неї повернуся
І мабуть, питання не в сюжеті, який з часом трохи забувся, не в самій історії, яка так само зачепила, як і вперше, не в загадках і поворотах, а в наступному – мені дуже подобається, як ця книжка написана.
Ми бачимо подружжя і з перших сторінок дізнаємося про всі бурхливі течії життя з точки зору чоловіка: дитинство, дорослішання, перші помилки, втрата, материнська присутність і відсутність, впертість, впевненість у власному акторському таланті, кохання, удар, нанесений матір’ю, змога втриматися впродовж років завдяки жінці, яка завжди поруч.
Жінка. Її історія ведеться опісля, коли читач вже дізнається про основні події в книжці. Але це інша історія, під іншим кутом зору, з власними тригерами, які тягнуться з дитинства. Та сама історія життя, кохання, боротьби, але крізь її призму.
Без поспіху, без різких наголосів чи акцентів, без хороших і поганих персонажів. Усе на розсуд читача.
Тут піднято багато важливих питань, які наче слугують тлом на фоні загальних подій, але не треба знецінювати дрібниці, як приміром прийняте матір’ю рішення, або ж відгомін батькових слів. Тут усі дрібниці мають значення і не тільки на саму історію, а й на життя персонажів.
Часто ловила себе на думці, що у житті так часто буває – людина досягає успіху, але усе те, через що вона пройшла, лишається за кулісами, приховане і недоторкане. А на поверхні – результат. І от що за тим всім криється – загадка. І порою, коли на долю секунди намагаєшся усвідомити, через що людина пройшла – стає страшно.
Це дуже глибока, вдумлива, детальна історія про життя, кохання, талант, сім’ю. Про роль кожного в формуванні фундаменту стосунків, в самозреченні, в підтримці, митях, коли хтось відступає.
І читаючи, я не ставала ні на чий бік – ні його, ні її.
Але я прожила цю книжку.
Їхні життя – з найкращими і найгіршими моментами. І воно здалося справжнім.
І так, саме те, як ця книжка написана – водночас просто і легко, гостро й спокійно – робить її дуже потужною.
Тут немає динаміки, але вона й не потрібна. Немає висновків. Тут є два повʼязані життя.
«Долі і фурії» Лорен Ґрофф



