Скажу чесно, я читаю різдвяні, передсвяткові і святкові історії, але вони мені не дуже подобаються. Тому з певною осторогою бралася за цю збірку оповідань від українських письменників і не знала чого чекати, тим паче, що коротку прозу я теж рідко читаю

Але ця книжка виявилася винятком з правила і хоч мені далеко не всі твори відгукнулися, втім, позитивні емоції я отримала

Знаєте, тут ніби про нас з вами. Про кожного окремо й усіх нас разом. Про наші, от що найважливіше – наші традиції, наші приготування до свят, наші відчуття, наші вподобання, нашу метушню, наші налаштування… Ключове слово – наші. Тому все, про що йшлося, стало близьким, рідним, своїм, таким, що може відбуватися в нашому домі, або ж в будинку по сусідству.
І саме тому ці твори відгукнулися. Навіть дуже.

Тут про наші різдвяні свята і про те, як ми – кожен з нас – готується, очікує, на що сподівається, про що хвилюється.

І люди. Такі прості, подекуди дивні, неідеальні, але такі наші – люди, які промовляли зі сторінок, зробили цю книжку такою близькою.

Цю книжку можна назвати затишною і атмосферною.
Але вона не проста й оповідання далеко не банальні.

Місцями я всміхалася. Іноді ставало терпкою. Іноді боляче.
Але тут є надія і звісно святкова атмосфера. Тут подекуди між рядками чітко вбачалося вміння вірити.
Тут є емоції. Живі і яскраві.

Наша, от така наша книжка!
Як зазначено в анотації: книжка про неідеальних людей в неідеальній країні.
Це точно!