Дві Полтави.

Зліва – Полтава, яка пам’ятає тих, хто загинув за нашу незалежність.

Справа – місто, яке на четвертому році вторгнення, на дванадцятому році агресії росії старанно зберігає символіку знищення нашої державності росіянами після Полтавської битви. Замість того, щоб на Майдані згадати те, що Полтавщина була колискою нашої культури, мови, військових традицій, народила багатьох відомих українських діячів, від Котляревського до Петлюри, від Загребельного і Дімарова до Симоненка, від Гоголя та Сковороди до Зерова та Семенка, зробити справжній Пантеон, керівництво міста досі вичикує, чим завершиться війна? Шукають пояснення, що орел не двоголовий, що прапори все змінили, що гармати то наші, а не російські…

Що думаєте?