1. Думаю, серед найбільш зацікавлених осіб, які переглядають не тільки новини, а і розвіддані – російські спецслужбовці. Їх цікавить не те, скільки бомб та ракет впало на іранську столицю та військові бази по всій країні – їх цікавить, як відбувається керівництво військовими підрозділами в умовах знищення воєнного керівництва та способи транзиту влади після смерті диктатора. Чи зберігає армія міцність, а народ – єдність після ніщивних бомбардувань?
Це цікавить і інші країни. Думаю, Іран нашпигований шпигунами не тільки з Півночі, там багато хто свідомо працює на Ізраїль, США та Саудів. Не кажучи вже про сусідів з Пакистану, Туреччини, Азербайджану, Афганістану.

2. Як я і писав вчора ввечері, вночі в Ірані вимушені були визнати жертви серед вищого керівництва країни. Це і лідер – аятола Хаменеї, і командуючий КВІР Пакпур, міністр оборони Азіз-Насірехзаде, голова Ради Оборони Шамхані. Серед тих, хто загинув, і керівник Генштабу. Тридцять бомб на резиденцію Хаменеї в момент наради – свідчення не тільки успіху ізраільської атаки, а й не готовності до війни іранців. Одночасно загинуло більше сорока високопосадовців. З вищого керівництва залишилися фактичний керівник країни Голова Ради Нацбезпеки Алі Ларіджані та Президент Пезешкіян, та члени Уряду.

3. Згідно з традиціями, оголошено сорокаденний траур по лідеру та семиденні вихідні дні. На тлі того, що біженці покидають столицю нескінченним потоком, складно зрозуміти, чи можливі дії спротиву на цьому тлі. Що далі? Далі мають зібратися вісімдесят вісім релігійних експертів і вибрати нового ісламського лідера. Не знаю, як відбувається голосування і чи буде видно білий дим, але там все в диму і без цього, а збирати такі великі конклави небезпечно для учасників подій. Можна лише констатувати, що перед новим лідером буде стояти питання – помста чи капітуляція. І, якщо помста – то демонстраційна чи реальна.

4. Поки що з ударами у відповідь по Ізраїлю – менш активно, ніж влітку. Але прилетіло вже всім сусідам, навіть нейтральному Оману. Готелі, торговельні центри, аеропорти. ППО чи то не існує, чи просто не навчені. Летять не тільки ракети, але й шахеди. Є свідчення, що Іран використав близько трьохсот ракет з приблизно двох тисяч, що є в наявності. Але головне питання в цьому – чи вистачить пускових, за якими полюють американці і чи не знищені склади з тими самими ракетами із стратегічних запасів. Ще одним питанням є, наскільки вже іранські агенти інтегровані у західне суспільство, чи очікувати американцям серйозних терактів або тільки побиття вікон у консульствах та посольствах, як сьогодні, скажімо, у Карачи в Пакистані. Чи будуть на боці іранських шиїтів палестинські суніти? Чи залишки Аль-Каїди по всьому світу не піднімуть голову? Чи дії Трампа на Близькому Сході розштовхали не тільки іранське суспільство, а ц суспільство у інших не дуже демократичних державах регіону?

5. Почався другий день війни. Сьогодні продовжаться обстріли. І постає питання, чи відновиться рух танкерів з регіону, в якому добувається 30% світової нафти, втричі більше, ніж у росії. Якщо ні, то у понеділок на біржах всього світу нас очікує тихий шторм. А ще днів за пʼять цей шторм ми побачимо на заправках. Очікуємо вступу у війну, хоча б на папері, декого із союзників США у регіоні і розширення дій на територію Ємену. Також очікуємо до вечора нових кадрових змін в секторі безпеки Ірану і появи кандидатів на пост релігійного лідера. Поки називають лише кандидатуру 99-літнього Ахмада Джаннаті. Може, інші просто не поспішають до гурій?

На фото Ормузька протока.