Ця книжка, як холодний душ. Вона шикарна, але незручна. Вона зачіпає і не відпускає. Вона глибока, але дуже болюча.
Я дуже чекала на вихід цієї книжки, бо знаю, як неймовірно тонко пише авторка. І мене ця історія просто розтрощила.
Реалістично про такий собі трикутник: свекруха, син, невістка. Без прикрас і намагань щось приховати, без надмірної сентиментальності. Дуже просто, але разом з тим психологічно сильно.
Я досі думаю про персонажів. Думаю про те, що хтось міг змовчати, хтось навпаки міг першим заговорити. І можливо все склалося б інакше. А можливо й ні.
Читаючи, неможливо стати на чийсь бік (принаймні мені це не вдалося). Я розуміла кожного і разом з тим не могла зрозуміти.
Історія про те, як все полетіло під три чорти і чому власне так сталося.
Син не спілкується з матір’ю.
Бабусі заборонили підходити до онука.
Невістка не згодна на примирення.
Матір, яка то старається, то опускає руки.
І все описано настільки тонко, що не лишається сумнівів в думках кожного.
Тут про помилки, які стаються нині і які зроблені колись. Помилки, які відлунюються, які треба обговорити з психотерапевтом, через які пішла тріщина. Їх багато, але оте материнське «вибач» рве серце, починаєш шкодувати і так триває до тих пір, поки матір знову не перетне межу.
Тут про егоїзм, який завжди стоїть на заваді, про власні больові точки, які важливіші ніж біль інших.
Тут про шляхи до примирення і про ті крихітні надії, крихкі мрії, які знову розбивають вщент.
Тут про любов. Про те, як вона зцілює, руйнує, призводить до безвихідної ситуації. Про любов, яка оживляє і вбиває.
Книжка за день, бо я не могла відірватися.
І відклавши мені захотілося перечитати знову. Не колись, а одразу. Прочитати, як матері, жінці, невістці, тещі, майбутній свекрусі.
Шикарно і боляче. Чесно і сумно.
Правдиво. Тут кожен знайде щось своє.
Це не посібник з прописаними правилами. Це життя, яке звернуло не туди.
Мабуть, «Свекруха» Муа Гернґрен мені ще більше сподобалась, ніж перший роман авторки «Розлучення», і це при тому, що «Розлучення» просто шикарна книжка.
Дуже раджу. Дуже!