1. Тиждень тому два реактивних шахеди з термобаричним зарядом вилетіли з території рф та знищили девʼять мільйонів примірників книжок на складі видавничої групи «Корпорація Ранок»: мільйон підручників, масові книжки, дитячі, художні, історичні, нон-фікшн. Серед тих, хто постраждав – майже всі українські видавництва, які надали власні книжки для продажу в книгарнях та інтернет-магазині мережі «Книголенд», що теж входять в структуру «Ранка». Фоліо теж мало тут немало книжок, втрати – з шістьма нулями. Це не вперше, тому крім злості до агресора і співчуття колегам, ніяких почуттів немає. Сьогодні я побував на складі. Зберігся фасад та вестибюль будівлі. Далі – жах. Тільки сьогодні вдалося остаточно загасити полумʼя – книги горять повільно, але зберегти не вдалося взагалі нічого, тільки поодинокі примірники. У двох місцях знищено дах. Не зберігся жоден стелаж, жодна металева конструкція. Місцями лежать непалки – книжки зберігли обгорілі сторінки, вогонь не потрапив у середину.
2. Директор видавництва, Віктор Круглов, який створив найбільший видавничий конгломерат в країні, був разом із співробітниками на території складу в момент атаки. Всі вони тепер мають другу дату народження. І мають величезну фінансову діру в бюджеті всіх видавництв групи. Цього разу немає жодної причини думати, що ця атака – випадкова. На складі зберігалася велика кількість шкільних підручників, готових для відвантаження до шкіл. Не розумію, як без участі держави видавці знайдуть кошти для передруку. Чи складно було росіянам знайти місце зберігання підручників? Звісно ні, міністерство освіти отримує повну звітність, велика кількість людей працює з інформацією щодо розвезення по школах. Щорічний друк та зберігання – в однакових місцях. Так же не складно знайти контактні дані всіх основних книжкових складів країни, тому я не впевнений, що цей удар поодинокий.
3. Для того, щоб заробити на друк і зберігання такої кількості книжок, видавець має пройти багаторічний шлях. У нас взагалі дуже повільна галузь. Середня рентабельність в світі для книговидання – 20%. У дуже успішних видавців. Дуже успішних. Мінус інфляція, книжки продаються повільно. Часто буває, що на момент продажу накладу для додруку не вистачає отриманих від першого накладу грошей. Мінус податки, в першу чергу – на прибуток. Мінус неліквіди – знов же таки, за традицією, успішним вважається видавець, у якого менше 20% списань чи знищень неліквідного товару. А в нашій країні, де психіка читачів зламана війною, більше. Таким чином – щоб заробити на вісім мільйонів книжок, потрібно за попередні роки продати не менше ніж 48 млн книжок, а реальніше – 60 млн примірників. На складі було 28 тисяч найменувань. Таке велике за кількістю назв, видавництво, як «Фоліо», продукує на рік 500-700 унікальних тайтлів. За всю історію ми видали приблизно 16.000 назв, за 36 років. Це означає, що 28 тисяч назв видавництво розміром з «Фоліо» могло створити за приблизно 50 років.
4. І так, ми не очікуємо, що завтра на якійсь нараді хтось з міністрів встане і запропонує погасити видавцям втрати. Також я не впевнений, що це відбудеться після завершення вторгнення з російських заарештованих грошей, там будуть і інші важливі витрати, в тому числі повернення боргів України європейцям та відновлення. Але у держави є варіанти допомоги галузі. Перший варіант – звернення до партнерів. Культурні інституції цивілізованих країн мають розуміти: знищені музеї та бібліотеки, школи та видавництва в Україні закрили собою такі ж саме заклади в Польщі, Німеччині, Румунії. Ми – Фронтир. В захоплених росіянами бібліотеках на Луганщині та Херсонщині вже викинуті книжки українських авторів та європейські в українських перекладах. На їх місці мільйони книжок, привезених з рф: «Дядя Стьопа», «Злочин і кара», «Камінна квітка», «Аленька квіточка» та всілякі варіанти «Батальйонів, що просять вогню». На окупованих територіях з українців роблять солдатів для подальшого наступу на Європу, знищуючи ідентичність. Частину же українських дітей просто вкрали і виховують в росії монстрами. Ордер на путіна з Гааги не реалізований.
5. За весь минулий рік українські видавці, за даними Книжкової палати України, видали 33 млн книжок, за сім місяців цього року – тільки 13 мільйонів. Причин багато – складні можливості для кредитування, сповільнення всіх товарних ринків через погану купівельну спроможність населення, переїзд жінок з дітьми до Європи і навчання мовам країн проживання, кадровий голод у видавництвах та друкарнях. Тільки за останні три місяці по даних з відкритих джерел ми бачимо, що знищено 11.5 млн книжок, майже стільки ж, скільки видано за півроку. Це – ще один елемент війни з нашою культурою. Спочатку школи, музеї та бібліотеки, далі друкарні, видавництва і книгарні. Потім читачам знов запропонують вільний доступ до європейських сайтів з російською книгою, паперовою та електронною. Це ж невеликий секрет, що Європа рік з 2022 року протрималася, а далі дозволила росіянам вільно захоплювати Європу книгами російською за фінансової підтримки Кремля – для колишніх росіян та наших біженців, зручно же. В той же час кількість українських книгарень за кордоном – одиниці. Умови – ринкові, всі спроби видавців знайти порозуміння з державою залишилися на словах (а повернення валютної виручки за 180 днів – не для таких повільних галузей, як наша).
6. Зараз ми всі, як толерантні чемні люди, зайдемо на сайти постраждалих видавців, на сайт Книголенда – купимо по кілька книжок. І це правильно. І це системно нічого не змінить. В умовах тотального лінгвоцида і книгоцида, який тільки почався, єдиний спосіб – звернення для зарубіжних партнерів України для термінової реформи бібліотек, яка спізнилася на 35 років, з одночасною заміною і розширенням фондів. Сьогодні в наших майже 11 тисячах публічних бібліотек – всього 140 млн книжок, з них 60 млн – радянські російські. На рік списується близько 12 млн примірників через фізичне та моральне старіння. Нових – 0.2-0.4 млн на рік. Порахуйте динаміку самі.
Перепост вітається.
На моїх фото – те, що я побачив на власні очі.
Мені сьогодні через побачене – дуже погано.