Я закінчив Харківський Університет у 1991 році. І, хоч і мав червоний диплом з хімії, став видавцем. Навіть перший офіс видавництва Фоліо був на сходах між спортивним та актовим залом.
І всі ці роки я вважаю, що в тому, що мені багато чого вдається, як видавцеві, «винні» мої університетські викладачі, які з мене зробили людину, не байдужу культурі; яка має критичне мислення та бажання навчатися все життя.
Тому я завжди з Каразинським.
Тому я багато років, як погодився працювати у Наглядовій Раді.
Тому я підтримую те, що робить керівництво університету у діях для збереження колективу, для розвитку всього живого, що є в нашій науці, для залучення нових, молодих викладачів, і для збереження наукових шкіл.
Наш Каразинський під керівництвом Тетяни Кагановської витримав страшні перші дні вторгнення і відновився. Він став у скрутні часи єдиною командою, яка є фактором зростання.
Я бачу стратегію Тетяни Євгенівни, що направлена на розвиток, і підтримую її.
Можливість у місті, яке воює, підтримувати не тільки дистанційне навчання, а і поступово розвивати захищені простори – це зрозуміла мені стратегія.
Університет має заробляти гроші для майбутніх капіталовкладень в матеріальну базу і мені, як керівника великого інтелектуального бізнесу, це зрозуміло.
Вступна кампанія показала перевагу Каразінського університету в Харкові, і не тільки. Наш університет стабільно в пʼятірці найкращих.
В серпні ми вже вдруге провели в стінах Університету книжкову виставку, яку заснували з Сергієм Жаданом. Його фонд був головним організатором. Татьяна Євгенівна другий рік бере активну участь в заходах Літярмарку, круглих столах тощо. Цього року виставка виросла, і при всіх правилах безпеки, у святі книжки взяло участь більше 8.000 харківʼян, переважно, студентської молоді.
Я підтримую Тетяна Кагановська на виборах Ректора мого рідного університету.