Автор: Баблоян Завен

Прочитав повість Марини Гримич “Ажнабія на червоній машині”. Екзотична назва та й яскрава обкладинка не обманюють — зміст відповідний, про життя у Лівані 🙂 Взагалі, бурхливий розвиток української художньої літератури в етнографічний, чи ширше, антропологічний бік — від вершини цього її сегменту, “Дороги на Асмару” Сингаївського, до таких цікавих проліферацій, як тексти Камиша навколо Чорнобиля […]

Прочитав книжку Олени Захарченко “Третя кабінка — Лос-Анджелес”. В мене давно склалося враження, що добра, майстерна композиція — одна з характерних ознак української прози, від бароко до сучукрліту, від авангарду до жанровухи. В цій книжці лабіринтно-мережева композиція — фактично, частина змісту. Гадаю, математик, особливо тополог чи фахівець із теорії графів, або етнолог-структураліст, послідовник Леві-Строса, отримують […]