Про оптимістів і песимістів

1. Оптиміст поганятиме мертву кобилу у щирому сподіванні, що вона оживе. Песиміст ниттям доведе до смерті будь-яку навіть дуже живу кобилу.
2. Оптиміст віритиме у світло в кінці тунелю, навіть якщо це не тунель, а глобальний тупик. Песиміст ляже і помре у темряві від безвиході за два метри біля виходу. Причому може нидіти, що гідно попрощатися з життям йому заважає саме світло.
3. Оптиміст стукатиме у всі двері призначеного на знесення нежилого аварійного будинку. Песиміст не стукатиме в жодні двері галасливої стоповерхівки, бо все одно не відкриють.
У оптиміста хоч і мізерний, але є шанс, що кобила не здохла, а смертельно втомилася.
Що в тупику хтось залишив в’язаночку динаміту.
Що в нежилому будинку живе чуйний самотній привид.
У песиміста – жодних шансів.
Окрім одного: зустріти оптиміста, який візьме його з собою.
Але песиміст не піде. Бо він не вірить оптимісту і його вкрай сумнівній вірі у воскреслу кобилу, динаміт і гостинність привида…
Щодо реаліста, то він це навіть не читатиме