Коли я була мала, то думала, чому в людини дві руки, а не, скажімо, три?
Потім зрозуміла: людина влаштована, як… терези. Її долоні, як дві чаші: одна – для камінців гріха (зла), друга – для чеснот (добра). І так стається, що протягом усього життя ми мусимо весь час врівноважувати себе.
Немає людей без гріха, як немає людей з одними чеснотами.
Але є такі, хто не розуміє в яку долоню що класти – адже вони не навчені (батьками, оточенням і т.п.) відрізняти хороше від поганого. У таких поволі обидві руки відтягуються донизу, адже вони складають у них усе впереміж. І перетворюються на мавп – хребет згинається, ноги коротшають. Відбувається зворотній процес.
Зараз при владі дуже багато таких людей – і вони обрані такими ж нещасними людьми.
Так, здебільшого – якщо вони не явні вороги! – вони нещасні. У них все перемішано в головах і, відповідно, у долонях. Можливо, вони хочуть добра. Можливо…
Але їм однаково, в яку руку що класти – аби побільше.
Думаю, що з ними буде розбиратися Бог… Нехай подумають і про це.

 Image by Rudy and Peter Skitterians from Pixabay