У двір приїжджає бочечка.
Невеличка бочечка з водою.
У ній – три дірочки.
Щоб не збиралися черга, коли люди братимуть воду.
Бо в чергу легко влучити.
А вода – це життя, а не смерть.
Бочечка їздить із двору у двір.
Поміж уламків будинків і людських життів.
Її маршрут – як Чумацький Шлях. Де замість далеких зірок – дворові саморобні буржуйки в потрощених міських дворах.
Буржуйка є – значить є люди.
Люди чекають на бочечку.
Підставляють їй під боки порожні пляшки, каністри, бідони.
Бочечка розвозить людям воду і надію.
Що все буде добре.
І що до перемоги – зовсім недовго.
На бочечку чекають у дворах.
А на водовоза – вдома.
Що він і сьогодні повернеться.
Цілий і неушкоджений.
Бо вода – це життя.
Герої насправді живуть поміж нас.
Чернігове, я люблю тебе.