Про музику в Лівані
Author
Гримич Марина
Posted on
Posted on
0
Вчора, 1 квітня, в концертній залі Абухатер Abou Khater Університету Сан Джозеф Saint Joseph, Бейрут, де знаходиться один з найкращих роялів країни мого перебування, відбувся благодійний концерт великої українсько-ліванської піаністки Тетяни Приймак-Хурі Tatiana Primak Khoury. Це був водоспад і водограй високотехнічної фортепіанної музики у віртуозному виконанні. У програмі – «Українська рапсодія Думка-шумка» Миколи Лисенка та його ж «Мрія на солодкім меду», Impromptu Франца Шуберта, «Аппасіоната» Ференца Ліста, «Мелодія» Мирослава Скорика, етюди та ноктюрни Фредеріка Шопена, а також один з 11 етюдів Віктора Косенка в стилі давніх танців. На біс піаністка виконала твір Скарлатті. Публіка аплодувала стоячи. Зібрано величезну суму коштів для України.
Коли я думала, яким уривочком вам проілюструвати концерт, то вибрала саме Віктора Косенка, його етюд на тему барокового танцю «Courante», що дослівно перекладається, як «Той, що біжить», а, точніше, у нашому випадку, «Та, що біжить». Якщо «Шумка» і «Мрія» Лисенка – це для мене утвердження України на культурній мапі європейської музики XX століття, «Мелодія» Мирослава Скорика, це все-таки плач, травма, це Україна, що страждає, жертва, то у Віктора Косенка, це ПЕРЕМОГА.
Хочу подякувати Тетяні Хурі, а також її чоловікові – блискучому ліванському композитору Houtaf Khoury, вихованцю Станковича та Київської музичної академії імені П.Чайковського. Він поєднав у собі блискучого композитора, вдумливого дослідника і відданого продюсера своєї дружини. Захоплююся такими особистостями. З такими людьми та подіями ми ще на один крок до перемоги!
