Якщо ви шукаєте динаміку, то її тут немає.
Якщо чекаєте на події, які змінюють одна одну, то не знайдете.
Якщо вважаєте, що це той детектив, в якому багато крові, теж такого не буде.

«Таємниця мексиканських божків смерти» Яна Мартенсона – це спокійний, логічний, вдумливий детектив.

Це твір, в якому деталі мають важливе місце.
В якому багато описів про давні антикварні речі, які стають частиною твору.
В якому події розвиваються повільно – наче кожен крок веде до розгадки, а кожне слово сказане не просто так.

Шведський письменник написав ряд детективів, в яких головний герой Юган Гуман – трохи кумедний, але дуже розумний антиквар, який любить гарні, смачні і вишукані страви, добротне червоне вино і… так, жінок.

Юган має неабияке вміння потрапляти в дивні, а подекуди небезпечні ситуації. І от знову потрапив – його переслідує поліція, яка звинувачує Юган у вбивстві, і тоді Юган сам береться з’ясовувати певні обставини, звертає увагу на ряд дрібниць, які привертають його увагу і розуміє, що мусить довести справу до логічного завершення, адже його життя під загрозою.

Були моменти, коли Юган дивував.
Бувало, викликав нерозуміння.
Але він мені подобався, бо справді цікаво читати, коли герой нетиповий і непередбачуваний.

Роман не великий – 212 сторінок.
Читається швидко і легко.
І можливо комусь здасться, що класику читати нудно і важко, запевню, що ні.
Мені йде!

Видавництво «Апріорі»