Мабуть, спочатку скажу, що Ларс Кеплер – це псевдонім письменницького подружжя.
І одразу ж уточню – я фанатка.

«Мисливець на кролів» є шостою частиною циклу трилерів, де ми знову зустрічаємо з головним героєм, який вражає кмітливістю, харизмою і впертістю. Йона Лінна не той персонаж, якого вважаєш всемогутнім, або ж суперменом. Він має свої недоліки, минуле, в якому є втрати, біль, який не полишає.

До слова, в творі майстерно описано усіх героїв і коли читаєш, у мене не виникає думки, що я не вірю. Вірю. І це важливо.

Отож, відбувається серія вбивств. І важко віднайти ланцюговий зв’язок, який привів би до вбивці, адже вбито на перший погляд не пов’язаних між собою осіб. Поліція мусить віднайти той зв’язок, але важко зрозуміти, що пов’язує виконувача обов’язків міністра оборони США, вчителя, п’яницю і шеф-кухаря. І не виглядало б все так безнадійно, аби Йона був задіяний до розслідування, тому вище керівництво приймає рішення звільнити з-під варти Йону і долучити до розслідування.
Так, хто читав попередні книжки, той пам’ятає, що Ларс Кеплер здивували читачів, засудивши Йону і ув’язнивши.

Тут і політичні моменти, і загадки людей, які можуть щось знати, і сімейні проблеми, і таємниці, які тягнуться з минулого.

Тут є провалені операції і саме цей факт наближує нас до героїв і показує, що навіть професіонали можуть помилятися.

Тут глибоке копання і небезпека, що додає напруги.

Тут динаміка. Короткі, але змістовні речення. Яскраві, але небезгрішні персонажі.

Тут змістовний посил – розплата за скоєні злочини, хай навіть пройшло багато років, наздоганяє.

А зараз не про цю книжку, а власне про всю серію.
Якщо не читали «Гіпнотизер», «Контракт Паганіні», «Свідок вогню»…. то мусите прочитати)

Любителям динамічних творів обов’язково сподобається.

Запам’ятайте цей псевдонім – Ларс Кеплер.
Усі твори і «Мисливець на кролів» не є виключенням, хоча часто трапляється, що продовження потужних трилерів трохи програє, але це не той випадок. Вони шикарні своєю динамікою, подачею, атмосферою і мисленням героїв.