Взявши до рук трилер словенського письменника Тадея Голоба «Озеро», я налаштувалася на звичайну детективну лінію. Гадала, що мене вже важко здивувати, адже перечитала дуже багато творів цього жанру.
Але!
Помилилася)

«Озеро» – це сплетіння загадок, крутих поворотів і непередбачуваного фіналу.

Отож, новинка Видавництва Анетти Антоненко.

Уявіть
Переддень Нового року. Бохинське озеро, довкола усе заметено снігом, за вікном автомобіля така заметіль, що світу не видно. Інспектор поліції Тарас Бірса з дружиною повертаються з вечірки.

Раптом Тарас помічає посеред дороги поліцейське авто. Коли з’ясовує, що роблять колеги в таку негоду на березі озера, дізнається, що молода дівчина, яка вигулювала пса, випадково натрапила на труп жінки у воді.

Починається розслідування і Тарасові доручають вести слідство разом з новою колегою Тіною, до якої спершу він ставиться скептично.

Справа непроста. Жертву не вдається упізнати, оскільки її тіло спотворено. Відповідно не вдається знайти шляхи, які привели б до вбивці.

Поліція розглядає декілька варіантів, тим часом стаються нові вбивства.

І на перший погляд здається, зв’язку між вбивствами немає. І чим далі, тим клубок загадок стає більшим. Однак…

Фінал, коли, звісно ж вбивцю знайшли, здивував.
І мушу відмітити, що автор дуже майстерно давав натяки протягом усього твору, паралельно з головною лінією слідства вів особисті лінії персонажів.
А це не тільки цікаво, а й було вплетено в саме розслідування.

Тут не тільки поліція, вбивця, загадки.
Тут багато діалогів, через які ми пізнаємо героїв. Багато ліній з минулого, через які ми бачимо людей і які підводять до фіналу.

Страшенно сподобалося те, що персонажі робили помилки, любили, пробачали… вони були справжніми.

Однозначно раджу.

Книжка потрапляє в ТОП.