Автор: Миро ҐАВРАН [Miro Gavran]
Мова оригіналу: хорватська
Перекладач: Алла ТАТАРЕНКО
Обкладинка: тверда
Кількість сторінок:120
Формат: 84х108/32
Жанр: П’єси
Серія: Колекція #Особливі прикмети (II): Театр без кордонів
Рік видання:2025
ISBN: 9786175530634

Творчість відомого хорватського драматурга Миро Ґаврана представлена в цьому виданні психологічною драмою «Таємниця Ґрети Ґарбо» та трагікомедією «Ніч богів».

У кращих традиціях мелодрами автор змальовує життя голлівудської зірки після того, як вона завершила свою кар’єру акторки. Цей період життя Ґарбо оповитий таємницею, адже актриса уникала інтерв’ю і публічних виступів. Ґавран пропонує свою версію історії легенди кіно. Розмірковуючи над причинами, які змусили Ґрету Ґарбо усамітнитись, драматург змальовує її життя і намагається зрозуміти її почуття. У драмі Ґаврана можна пошукати відповіді на питання, чи було в житті скандинавської зірки місце для кохання і що було її таємницею. «Ніч богів» за жанром наближається до політичного фарсу з алюзіями на сучасність, хоча дія твору відбувається у ХУІІ столітті. Король Франції Людовик ХІУ, славний драматург Жан-Батист Мольєр та придворний блазень весело випивають, згадуючи старі часи. Все змінюється у той момент, коли король повідомляє, що знає про фарс, в якому вони його висміюють, і пропонує цей фарс зіграти для нього… Це не історична драма: дійсність, яку вивчають історики, і «дійсність», яку будує драматург – різні. Може, саме тому «Ніч богів» відлунює і в нашому часі.

ЛІНДА: Боюся, що не довідаюсь. Досвід учить мене, що більшість пацієнтів має свою «історію», історію, яку почасти вони самі вибудували про себе і яку вони готові повідомити своєму психіатрові в такій формі, що психіатр мусить прийняти їхню систему причиннонаслідкових подій у житті, яку вони, однак, розглядають і презенту-ють у достатньо неправдивий суб’єктивний спосіб. Дійти до справжньої правди мені в тих перших контактах най-більше зазвичай допомагали родичі пацієнта. Розмов-ляючи з чоловіком, жінкою, братом чи матір’ю якогось свого пацієнта, я довідувалася про певні факти, які мій пацієнт навмисне приховував від мене і які кидали абсо-лютно інакше світло на «історію», яку він мені подавав. І от, оскільки всі родичі Ґрети у Швеції, а близькі друзі — в Голлівуді, ви — єдина особа, від якої я можу довідатись про ті необхідні факти, які допоможуть мені дійти до правди.
РОБЕРТ: Ви ж не очікуєте від мене, щоб я відкривав вам пікантні деталі з її приватного життя. Я не можу сказати вам про неї нічого, крім того, що вона сама готова вам відкрити.
ЛІНДА: Повірте мені, я не допитлива особа, а ті, як ви їх називаєте, «пікантні деталі з приватного життя» потрібні мені не для того, щоб я задовольнила свою цікавість, а для того, щоб мені було легше відділити правду від брехні, що є передумовою початку ефективного лікування, на якому ви наполягали, коли найняли мене як її психіатра.
РОБЕРТ: Я повторюю вам, міс Стоун, іще трохи терпіння — і ви довідаєтеся все від Ґрети, я вам для цього справді не потрібен.
ЛІНДА: Протягом останніх трьох сеансів ми вперлися в стіну. Вона говорить мені те, що вже говорила, відчуваю, що вона мені розповіла свою «історію» і хоче, щоб я прийняла цю історію як єдину реальність. Щойно я торкаюся чогось поза цим, вона закривається в собі, і я відчуваю, що не можу дістатися до отого важливого, без чого не буде успішного лікування.
РОБЕРТ: Думаю, що ви перебільшуєте.
ЛІНДА: Припустіть, що я все ж таки знаю свою справу. Я можу зрозуміти пацієнта, який мені не дозволяє до кінця побачити його світ і його проблеми, але я не можу зрозуміти вас, того, що ви не бажаєте допомогти мені в моїй роботі. Ви все ж таки її найближчий друг, можливо, і єдиний друг, який у неї залишився після того, як вона покинула світське життя, і мені не зрозуміло, чому ви не зацікавлені в її одужанні.
РОБЕРТ: Я не сказав, що не зацікавлений.
ЛІНДА: Такий висновок можна було б зробити з ваших слів.
РОБЕРТ: Гаразд. Що, пов’язане з Ґретою, вас так цікавить?
ЛІНДА: Причина, з якої вона тринадцять років тому втекла з цього будинку, і причина, з якої вона зараз раптово, через тринадцять років, повернулася до цього будинку. Що таке доленосне трапилося в цьому будинку, яке її настільки поранило, що вона з того дня має безсоння і нічні кошмари.
Мовчанка.
РОБЕРТ: Я не знаю.
ЛІНДА: Я впевнена, що знаєте.
РОБЕРТ: Раніше або пізніше довідаєтеся й ви, вона вам скаже.
ЛІНДА: Хіба має минути рік, поки я довідаюся про щось таке, що ви мені можете сказати зараз за дві хвилини?
РОБЕРТ: Не ставте мене у незручне становище. Ви знаєте, що я не можу розкривати вам її таємниці.
ЛІНДА: Чому ні? Якщо ви хочете допомогти і їй, і мені, я не сумніваюся, що ви розкажете, що сталося в цьому
будинку тринадцять років тому.
РОБЕРТ: Я не хочу втратити Ґретину довіру. Вона завжди могла покластися на мене, на мою дискретність,
я, ймовірно, єдина людина в її житті, яка ніколи не зрадила її довіру.
ЛІНДА: Мені здається, що для вас важливіша ваша позиція в її світі, аніж її здоров’я.
РОБЕРТ: Це важкі слова. Майже звинувачення, я цього не коментуватиму. Зрештою, якщо ви гарний психіатр, яким волієте себе вважати, дуже швидко ви про все довідаєтесь від самої Ґрети.
ЛІНДА: Боюся, що ні. Мені треба трохи допомогти перескочити через стіну, яку вона роками будувала довкола себе. Я впевнена, що в цьому будинку сталося щось погане, щось, що її так сильно вразило, від чого вона досі не змогла відійти. Щось, що вона всіма силами хоче опанувати і перебороти. Тому, зрештою, вона й повернулася до цього будинку. Тому ви мене й найняли, щоб я допомогла їй це перебороти.
Мовчанка.
РОБЕРТ: Я бачу, що ви вже й самі наблизились до відповідей на питання, які вас мучать.
ЛІНДА: Чому ж ви мені тоді не розкажете все про те, до чого я наблизилась?
РОБЕРТ: Тому що вам це має сказати Ґрета, а не я. Я не маю права говорити про неї за її спиною. Я очікую, що вона вам, як успішній лікарці-психіатрові, відкриється, з власної волі, до кінця, а ви їй потім ефективно допоможете вилікуватись. Думаю, що робота психіатра — це не вічне вислуховування пацієнтів і їхніх скарг, а вміння запропонувати конкретне рішення для одужання. От коли ви матимете конкретну пропозицію для Ґретиного одужання, тоді я вас радо вислухаю як її найближчий друг.