Categories Щоденник

Війна в Перській Затоці. День сорок четвертий

Світ прокинувся знов у війні, як ми і очікували. Перемовини закінчені нічим.
Вибори в Угорщині відбулися.
Тіса перемагає. Чи вистачить до конституційної більшості? Чи буде Орбан йти на кримінальні методи захисту влади?
1. Давайте зрозуміємо, що у влади в США непрофесійна команда, яка ненавидить діпстейт, тобто професійних адміністраторів, і поводиться, не як слон у посудній лавці, а як дворова шпана. Ця шпана отримала до рук найпрофесійніше військо світу, найкращу розвідку, необмежений фінансовий ресурс і колосальні запаси зброї. Що стосується іранської влади, це здебільшого освічені та досвідчені люди, які під тиском релігійного керівництва та спецслужб (вони іноді і є вихідцями із спецслужб) зберегли гідність та піднялися на рівень, коли вони відповідають цією гідністю перед створеною системою влади та суспільством. Це важливо для розуміння того, що відбулося. Шпана, яка не звикла відступати (а пахан добре розуміє, що, в даному випадку, він втратить обличчя, якщо збереже Ірану збагачення урану) проти купки тих, хто залишився, і не може відступити. Мені здається, тільки втручання Китая та Індії (саме вдвох, хоч це і неможливо) заради збереження цін на нафту, а не з великої любові до Трампа, зможе відновити переговорний процес.
2. Як виглядали погляди (чи вислови, бо це не одне в те) Трампа на вихід нафти з Ормузької протоки:
– заберемо контроль за іранською нафтою і поставимо на коліна весь світ;
– повернемо росіянам можливість продати нафту з танкерів, що вже в океані, щоб збити ціну, а потім візьмемо все під себе;
– дозволимо Ірану щось продати, бо нема ж нафти на ринку;
– жах який, Європа не хоче допомагати відновити рух танкерів у Затоці, це вони винні, що такі ціни на нафту;
– давайте тихенько попросимо покупців нафти платити Ірану за прохід танкерів, а поки будемо бити по іранських електростанціях;
– і чому вони всі не розуміють, що інакше я не зможу нагнути іранців? Ну ок, ще більш тихо попросимо пакистанців, щоб організували перемовини, а там якось дотиснемо, головне ціни на нафту приборкати;
– ну якщо неможна запобігти оплатам за прохід, маємо взяти власну долю;
– ах, Іран не хоче ділитися? Тоді будемо блокувати. Разом з Британією. Як вона не буде? Це ж в її інтересах!
– ну добре, якщо вони не хочуть, будемо розміновувати? Що саме? Якими силами? Де наші тральщики? Як в Малайзії? Тоді есмінцями. Не виходить? Тоді блокуємо! Домовтесь вже нарешті хто-небудь, щоб Іран здався! Мені ж скоро до Китаю летіти! А там і день народження! А ще футбольний чемпіонат! І 250-ліття Сполучених Штатів! Я таку круту Тріумфальну арку будую! Скоро буде готова! Іран, піддайся!
3. Якщо бути серйозним, світ зараз знаходиться в одній з самих жахливих ситуацій за власну історію. Вже пройшов майже тиждень з двох, відведених на домовленості. Далі – у кого рука на гачку першого здригнеться. Ізраїль не бʼє по Бейруту. Хусити – по Баб-ель-Мандебській протоці. Іран – по танкерах, що чекають на прохід. Американці по електростанціях.
Завтра зранку нафта буде 130. А може, і 150. Вже довіри словам Трампа небагато, хоча вони дуже не хочуть повірити в погане.
4. Умовно представимо, що Франція сплатила два долари за барель, і французький танкер рушив на вихід з Ормузької протоки. Трамп буде брати ще гроші з французів? Чи бити з судових гармат есмінців? Чи просити нічого нікому не казати і пропустить?
А яка взагалі історія питання з цими двома доларами за барель, які вже почав отримувати Іран? Чи інші країни, що контролюють судохідні шляхи, беруть за це гроші?
Подивимось на чотири різні випадки:
– класична природна протока, що контролюється однією країною – Босфор та Дарданели. Ситуація регулюється «конвенцією Монтрьо» – Туреччина не має права заборонити прохід, або взяти гроші за транзит, але може отримувати платню за роботу маяків, лоцманів, буксири та інше обладнання маршруту – до 3-5 доларів за тону вантажу, це зазвичай 50-100 тисяч за судно. Туреччина отримує до 300 млн доларів на рік;
– ще одна природна протока, приклад з минулого. Данія з 1426 і аж до 1857 брала гроші за прохід протокою Ересунн між данським Ельсинґером (Ельсинор з «Гамлета») та шведським Ґельсинборгом. Відстань між містами всього 4 км. Брала тільки Данія тому, що на початку контролювала і Сканію – на шведському березі, а коли віддала її Швеції, то європейські платники, які звикли платити навряд чи дозволили подвійне оподаткування. Данія брала 1-3 % від вартості товару, іноді натурою. Чому брала? Не тому, що так прийнято, а брала по праву сильного (зверніть на це увагу), мала сильний воєнний флот та берегову артилерію. Чому перестала? Ця історія теж важлива. Гроші від мит складали 2/3 бюджету Данії і це було прям багато, робило Данію могутньою у військовому відношенні державою. В середині 19 століття, вже після того, як країни Заходу поставили на місце росію в Кримській війні, США та Британія натисли на данців з темою світової вільної торгівлі (майбутнє СОТ, світова організація торгівлі) і… викупили майбутні мита за гроші. Фантастичні на той момент гроші 35 млн ріксдалерів(25 млн тих доларів). Данія за ці кошти модернізувала країну, а володарі товарних потоків на майбутнє отримали безмитний прохід. Хто скільки сплатив? Британія 32%, Росія 22%, Прусія 12%, Франція 7%, Нідерланди 6%, США 3%, всього підписалися 15 країн.
І ще два приклади. Рукотворних каналів. Які прискорюють рух за гроші, бо ці канали будувалися спеціально для цього і це коштувало фантастичних грошей. Кілька хвиль банкрутств в обох випадках були, на жаль, результатом інвестування. Але зараз Панама отримує 5-6 мільярдів доларів на рік, що є великою часткою бюджета, Єгипет взагалі по 8-10 млрд доларів.
5. Розрахунково Іран може отримати до 20 млрд на рік, фактично, думаю, 7-8 млрд. Поки я писав цей пост, то Трамп змінив власну позицію і тепер він планує блокувати тільки те, що має відношення до портів Ірану. Тим часом Іран збирається вже не тільки обстрілювати, а і захоплювати іноземні кораблі. А потім (геніально) продавати їх! Для компенсацію шкоди іранській інфраструктурі, знищений або пошкодженій бомбардуваннями льотчиків США та Ізраїлю.
Зранку ми прокинемося у тому ж ідеальному світі, в якому 82 американська десантна дивізія розвертає свою інфраструктуру у Перській Затоці та готується к кидку на узбережжя. В тому ж світі, де саудіти отримали 13.000 найманців з Пакистану та більше 10 літаків від Пакистану теж.
І да, Орбан визнав поразку і переходить на підпільний спротив. Угорщина починає новий європейській відлік. Зачекаємо, чи буде конституційна більшість.

About the author

Генеральний директор, головний редактор Видавництва Фоліо (Харків). Письменник, громадський діяч.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *