Іран та експорт, якого немає. Українці, що очолять дві сусідні країни.
1. Сьогодні Дональд Трамп, який називав Джо Байдена «Sleepy Joe» остаточно став «Sleepy Don», вчергове заснувши під час скучного заходу в Овальному кабінеті на тему вугільної промисловості. До цього він спав тиждень тому, 27 травня у день засідання Кабінету щодо війни з Іраном. Перед цим 11 травня під час заходу з підтримки материнства та 23 квітня цього року на засідання щодо цін на ліки. Організм при такому напруженому графіку починає налаштовуватися на скидання налаштувань на якийсь час.
Що стосується результатів діяльності Трампа за останні дні – невдалий тиск на конгресменів, щоб вони не підтримували закон про допомогу Україні. Чергова заява, щоб путін з Зеленським мають самі домовлятися про мир, що він все вже зробив. Повне мовчання про реальність у війні з Іраном. Повна пауза у висловлюваннях про Кубу. Очевидне розчарування у Венсі та просування Рубіо.
Трамп, можливо, живе власним ювілеєм, до якого залишився тиждень, і приміряє на себе тогу патріарха, який вже всіх переміг, всіх примирив, та намагається думати про судьби світу. Дивно, але навіть китайська тема у нього «не на часі».
2. Чахлик вмирущий, путін, навпаки, був у центрі уваги. ПМЕФ, найбільша подія з міжнародного обговорення економічної політики росії, відбувся за участі путіна. І, хоч відео з кулуарів та не основних майданчиків говорили про загальну деградацію заходу, економіки росії, її майбутнього, тим не менше, путін зміг так підсвітити особисто себе, що світ його слухав. Тому кілька важливих моментів та висловлювань:
– подія відбулася після майже безперешкодного візиту українських дронів до Петербурга;
– за день до виступу путіна Володимир Зеленський перехопив порядок денний листом до путіна (а фактично до росіян), аналізуючи «карьєру» та вік путіна, стан справ у російській армії і пропонуючи перемовини, пояснюючи світу та росіянам безперспективність подальших агресивних військових дій проти України;
– Зеленський звертається до путіна, але дивиться крізь нього, не бачить його;
– путін назвав цей лист «листом з елементами хамства», не назвав впряму автора, сказав, що прочитав його «мельком», лист українця «турецькому султану» став фактором російського внутрішнього обговорення більше, ніж хотілося диктатору, тому він вимушений був відповідати;
– так, путін вчергове говорить про «денацифікацію України», як одну з цілей війни, і війну до виконання цілей «сво», не сформульованих чітко;
– путін не готовий закінчити війну;
– путін не став коментувати стан російської армії і кількість жертв;
– зато путін неочікувано відверто повідомив, що Зеленський писав про його вік і наголосив, що є лідери і постарше, головне, щоб були в стані керувати;
– що «вони свідомо зменшують ВВП Росії, щоб оздоровити економіку (?!?!);
– що у них в економіці все «припало», але вони тільки опустилися до рівня, на якому європейці живуть роками (всі повірили у це, звісно);
– і головне: максимально сумбурно прокоментував те, що 9 травня було тихо через допомогу Трампа і згоду Зеленського, аргументацію не знайшов.
3. В той же час іранський фронт світової війни нікуди не подівся. Зʼявилася статистика експорту нафти з Ірану в цьому році:
– лютий 2.4 млн барелів на добу;
– березень 1.9 млн барелів;
– квітень 1.34 млн;
– травень 0,21 млн
Виходить, що американське ембарго та блокада діють? Тоді Іран не може не розуміти необхідності перемовин реальних, для результату, а не демонстрації власної недоговороспроможності. Останні дні іранський КВІР дозволив громадянам на 40% відкрити трафік у інтернет. Одразу стало зрозуміло тим, хто може це бачити та аналізувати:
– опозиційність у іранців в крові, але більше на рівні надсилання відео;
– продуктів харчування все менше, а валюти, щоб купити – немає;
– КВІР у керма, як і раніше;
– безробіття зжирає останні ресурси.
В любому випадку поки що це виглядає не схожим на капітуляцію. Іранці відверто глузують з Трампа і чекають чи то його відставки за станом здоровʼя, чи то відновлення запасів зброї в Ірані. Країни Затоки мовчки переналаштовують потоки нафти за межі зони впливу Ірану і моляться, щоб «не прилетіло». Ізраїль намагається вести війну з Хезболлою, яка, теж, не думає про мир. Що в Газі – ще менш відомо, ніж що в Тегерані.
4. Давайте розглянемо, що відбувається в росії та на окупованих наших територіях з нафтою та бензином:
– росія більше, ніж на 1 млн барелей на добу відстає від дозволених ОПЕК обсягів але правду в ОПЕК не передає;
– росія втратила близько 30% виробництва власних НПЗ;
– окуповані Крим, частини Херсонської, Запорізької, Донецької області першими отримали нокаут від відсутності на заправках бензину. Тим не менше, населення відверто не розуміє складний причинно-наслідковий ефект- широкомасштабне вторгнення – розбиті НПЗ – розбиті бензовози – черги та вичерпання залишків палива;
– концентричні кола біля ЛБЗ фіксують інші кризові регіони, у яких зникає бензин – Брянська, Курська, Білгородська, Воронізька області з Півночі, Ростовська, Краснодарський край зі сходу. Третє коло, де проблеми вже почалися – від Ставрополя, через Саратов та Самару, на Москву та Санкт-Петербург. Часу у жителів цих областей для того, щоб створити особисті записи палива, залишилося два, максимум три тижні;
– що далі? Крим чекає не тільки втрата пасажиропотоків, а фактична блокада – відсутність палива зупинить «швидкі», закриє постачання продуктів, і, нарешті, зупиняться військові вантажівки та легковики, які ще не бояться їздити Кримом;
– до середини літа весь південь буде мати деградоване військо, яке вже не лізе вперед на смерть, а помирає від ударів поглибше до тилу;
– десант ЗСУ на Крим, про який відверто пише гіркін з вʼязниці, стане можливим місяці за два;
– кримський міст, що охороняється майже, як Москва, може тримати удари. Чого не скажеш про територію біля мосту на 25-30 км відстані, як біля Керчі, так і біля Тамані. Це дуже скоро буде випалена земля, як і траса Москва-Ростов на відстані 30-50 км від кордону України. І далі постає питання про обороноздатність тих росіян або найманців, хто сидить в окопах на костянтинівському напрямку, просочившись під вогнем у підвали та погреби. Немає також причин мовчати цім людям, якщо вони вийшовши з позицій, повторять шлях Пригожина на Москву, великими підрозділами або маленькими групами для просачування.
Москва не буде так щоб зовсім без палива, але зі скаженим дефіцитом.
5. Молдовським премʼєр-міністром стал Олександр Мунтяну, що останні двадцять років перед вторгненням мешкав у Києві. Премʼєра в республіці Румунії якийсь час вже немає. Президент Румунії Нікішор Дан запропонував цей пост безпартійному, який рівновіддалений від інших політиків, Євгену Томаку, що народився у селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області і мешкав там до закінчення школи в 17 років.
Чи чекати нам української старшини при владі у Польщі та Угорщині?
А на завершення мені приємно повідомити, що Анастасія Гнатишин одноосібно перемогла на чемпіонаті Європи з шахів серед жінок, піднялася в рейтингу більше ніж на двісті місць до 21 місця і одразу стала учасником наступного циклу боротьби за шахову Корону. У 15 років.
На фото Булгаков відправляється на нове місце перебування.