Близький Схід – чи зʼявиться на картах Море Трампа.
Росіяни – як дотягнути до жовтня.

1. Безумовно, головна новина дня зʼявилася ще зранку. Мадяр переніс удари по російському флоту з Азовського моря на Чорне. Не тому, що там закінчилися танкери та балкери, а тому, про що я писав вчора – чергова точка тяжіння українських дронів та ракет – новоросійськ. Грушова, Шесхаріс, Кабарда, Геленджик,Воєнна гавань зачекалися зустрічі з добрими дронами. Там же є ще термінал КАТЕК, який відвантажує умовно казахстанську нафту, який захищений тим, що співвласники цієї нафти – американці. Все інше – просто жах. Дивіться на обсяги відвантаження з портів Великого Новоросійська за півроку:
– Сира нафта (російська Urals, Siberian Light) 95–105 млн т
– Нафта CPC (казахстанська)
35–40 млн т;
– Нафтопродукти (дизель, мазут, газойль, бензин тощо)
8–11 млн т;
– Зерно (переважно пшениця, ячмінь, кукурудза) 18–22 млн т;
– Мінеральні добрива 6–8 млн т;
– Метали (сталь, прокат, чавун) 2–3 млн т;
– Лісоматеріали 0,5–0,8 млн т
– Цемент, клінкер, будматеріали 2 млн т;
– Вугілля та кокс близько 1 млн т.
Всього більше 180 млн т.
В тому числі у червні – на тлі розмов про те, що ще трошки – і росія зупиниться:
– Російська сира нафта 16–18 млн т;
– Нафта CPC 6–7 млн т;
– Нафтопродукти 1,2–1,6 млн т;
– Зерно 3–4 млн т;
– Добрива 1,0–1,3 млн т.
Всього – більше 30 млн т, без контейнерів.
У середньому один танкер (переважно класу Афрамакс) везе 100.000 тонн, середній балкер – 60-80.000 тонн. Це означає відправлення тільки з зони Новоросійська не менше трьохсот кораблів морського класу у бік Босфору.
Чи є важливим те, що сьогодні знищено 20 кораблів (маємо розуміти, що поки що майже всі – менших класів, річка-море, які втікали з Азовського моря)? Так. Це – перший крок у системних змінах правил гри у Чорному морі на кілька років наперед.

2. Трамп демонструє волю перемогти у війні, а не швидко її завершити. Навіть на тлі вкидів від іранців про зроблене замовлення на вбивство Трампа. Впевнений, що американська військова машина має вдосталь зброї для перемоги, але також я поки що не бачу сухопутної складової операції, а без неї можливий найкращий сценарій для Трампа – фізичне знищення лідерів КВІР, деморалізація суспільства та парламенту і фактична капітуляція збройних сил Ірану через обезголовлення. Чи цей сценарій реальний? Безумовно. Але не завтра. США поки що будуть щоденно розносити військову складову іранської державності і трошки повільніше – нафтову. Трамп все ще чекає, як боєць на «килимі», який заломив у больовому прийомі руку суперника і чекає, коли той заколотить іншою рукою по килиму з проханням зупинити бій. Так, Трамп, знищуючи нафтоналивну інфраструктуру підказує іранським керівникам – після наступного перемирʼя швидких грошей не чекайте.
Тому зараз кожен в Ірані, хто вміє думати, має розуміти, що перевіряти на практиці цю модель не потрібно, але, як завжди на початку війни, суспільна думка рухається у бік патріотичного піднесення та підтримки КВІР. В інтернеті багато пишуть про немов би вербовку президента Ахмадінеджада Моссадом – думаю, немає сенсу обговорювати деталі, це тупий вкид. Це все одно, що розповісти, що Шойгу чи якийсь інший списаний путініст працюють на Україну.
Але давайте заглянемо кудись у середину серпня. Якщо все буде так же методично, нафта буде близько 100, хусити будуть в гострій фазі війни з саудітами, санкції на російську нафту призупинять, але це навряд чи сильно допоможе росіянам через дії СБУ та СБС.
Особисто я чекаю ударів українських військових по Козьмино на Тихому Океані та Усть-Лузі. Як – не знаю. Також розумію, що будуть удари і по авіабазі Українка на Далекому Сході при реалізації якоїсь нової серії «Павутиння». Логіка війни в тому, що жартувати з назвами не можна. І ховати літаки-вбивці, які атакують Україну на обʼєкті з назвою «Українка» десь під Хабаровськом – поганий жарт долі.
Але я дійсно чекаю хвилю перейменувань в українському Криму через півроку-рік. Повернуться знов кримсько-татарські та грецькі назви міст та сел, а вулиці будуть названі не тільки на честь Болбочана та Махна, зʼявляться вулиці, названі іменами героїв цієї війни.

3. Приблизно така ж логіка у американців. Враховуючи особистість Трампа, я не здивуюсь, якщо на американських картах світу Перська або Оманська Затока будуть називатися «морем Трампа». Це точно не жарт. І пояснення – на фото. Монета, яку запустили в обіг у США – «золотий» долар Трампа. Тепер у нього при зустрічі з Чарльзом Третім буде черговий шанс напоротися на королівські жарти.

4. Як ми розуміємо, путін не бачить продовження власного життя без перемоги у цій війні, яка, вочевидь стає все більш нереальною, і кожен наступний місяць вже наближає росію не до миру, а до фактичної військової поразки. Це розуміють у зовнішньому світі, це розуміє російське керівництво. Але, в очікуванні «чогось» поганого для України, путін зараз грає в коротку. Задачі на липень та серпень для росіян:
– Костянтинівка;
– закошмарити Харків, Суми та Запоріжжя і добитися відтоку населення;
– невідомо як зберегти енергетику в Криму та на окупованих територіях Півдня України;
– захистити від наших ракет порти та міст;
– посилити ппо москви для запобігання внутрішнього вибуху протестів;
– знайти паливо. Знайти паливо. Знайти паливо…
Але далі є момент, який дає Україні «карти» в розумінні Трампа – вибори у державну думу росії. Росіяни, обʼєктивно, станом на сьогодні, не мають жодного шансу провести ці вибори в європейській частині без дозволу президента України. І це розуміють політики світу. Є тільки чотири людини, які про це можуть домовитися про це з Володимиром Зеленським Трамп, Сі Цзінпінь, Мерц та Макрон. Можливо, ще Президент Туречччини Ердоган. Для всіх, крім Трампа – немає мотивації. Коли була домовленість у травні, росіяни обманули Трампа, пообіцявши обмін 1000 на 1000 і кинувши.
Я бачу таку можливість тільки у випадку, коли буде також обговорена дата виборів в Україні теж під гарантії умовного Трампа.

5. А що далі для росіян? Прильоти української балістики восени по військовим заводам та інфраструктурі. Можлива мобілізація (скоріш за все, будуть вибрані інші варіанти). В тоталітарній країні силою мобілізувати людей десь на Уралі чи на Далекому Сході – не складно і без офіційної мобілізації.
Можливості російської зброї будуть неминуче зростати. Кількість – навряд чи. Через наші удари по ВПК та загальне виснаження російських фінансів росіянам буде все складніше підтримувати ту кількість балістики та «шахедів», які летять на нас вночі щодоби.
Впевнений, будуть посередники і перші кроки до миру будуть зроблені якраз після виборів до держдуми – будуть намагатися розміняти частину енергетики, по якій не можна бити, якусь кількість мостів та цивільних аеропортів, можливо, аеропорти москви на Бориспіль та Данила Галицького у Львові. Ми не знаємо, чи буде «човникова» дипломатія з боку когось з відомих нам осіб (не Віткоф, звісно).
Побачимо.