Спарта проти Афін.
Російський обстріл України. Демонстрація для самміту в Китаї.

1. «Зустріч пройшла дуже вдало» – таку назву можна було написати ще кілька днів тому. Два гиганти мають шукати мирне рішення в економічному протистоянні, яке, безумовно, повинно дати хоча б кілька років процвітання та безкризового розвитку світу. Кожному з них важливо зараз закласти максимальний розгін власним економікам. Найгірше можна залишити наступникам. Теми, які не можуть не обговорюватися:
– інвестиції в розвиток ШІ, моральні обмеження, використання ШІ у військовій сфері, конкуренція замість конфронтації;
– китайський ринок для американських компаній та технологій. Китайські інвестиції для американського ринку;
– рідкоземельні метали в обмін на чіпи;
– Тайвань, Корея, Японія;
– вільне судноплавство у світі взагалі та Ормузькою протокою конкретно;
– російська агресія в Україні і ризики для Європи;
– американський сільгоспекспорт до США;
– гонка та обмеження озброєнь в космосі.
Можливо, будуть впряму названі проблеми тарифної політики, боргові проблеми.

Сі Цзіньпінь традиційно, як і іншим американським президентам, нагадав Дональду Трампу про пастку Фукідіда. Це історія про майже гарантовані війни між зростаючим економічним молодим тигром (умовні Афіни) та старим левом (умовна Спарта) з вірогідністю 75%. Війну починає старий Лев (Спарта) проти молодого тигра (Афіни). Питання тільки в тому, що Китай вважає себе двохтисячолітнім левом, а Америку 250-літніми вискочками, а США бачать себе старою економікою, яку після невдалого (чи, навпаки, вдалого) відкриття ринків для Китаю Ніксоном/Кіссінджером, прийнято вважати молодим тигром. Сі весь час акцентує на том, що Спарта та Афіни мають утриматися від різких дій. Хочу нагадати тим, хто цікавиться історією, що Пелопоннеська війна продовжувалася 27 років. На старті лідер Афін мудрий Перикл уникав битв на суші, використовував флот. Але за два роки помер від чуми. Кожен наступний лідер Афін був все менш поміркованим і Спарта виграла війну, коли її очолив безпринципний та гнучкий, хитрий Леандр, який на перські (!) кредити побудував величезний флот, виграв війну з Афінами та встановив по всій Греції олігархічні режими.
Так хто з двох країн Спарта?
Маю надію, що обидва лідери відповідально ставляться до конкуренції.

2. Не потрібно ілюзій – Трамп є жорстким переговорником, а Рубіо, що двічі отримав китайські санкції у 2020, взагалі, головний яструб. Також не потрібно ілюзій з нафтою з Затоки – вона вкрай потрібна Китаю, який використовує до 60% нафти, що йде на схід з цього регіону, причому він досить цинічно тисне на Іран, вимагає максимальних і майже неможливих знижок в обмін на закриття очей на санкційні проблеми. Китай, коли йому зручно, знає про санкції, коли ні, забуває. Також любить забути про домовленості з країною, яка несе радикальний іслам.
Що стосується обсягу торгівлі Китаю зі США, він настільки великий, що економіки двох країн не можуть існувати одна без одної. Дивіться: останні 10 років США постачають до Китаю товарів від 106 млрд доларів (2025 рік, Трамп) до 154 млрд (2023 рік, Байден). Китай постачає товарів від 308 млрд доларів (2025 рік, Трамп), до 540 млрд (2018 рік, Трамп). Максимальний дефіцит США у торгівлі з Китаєм – 383 млрд доларів (2022 рік, Байден) , мінімального досягнув Трамп, коли під його тиском дефіцит впав за 2025 рік до 202 млрд доларів.
Але це все тільки виглядає красиво. Основна продукція США, яка постачається до Китаю – сільськогосподарська. Так, у 2023 році Китай отримав сої зі США близько 28 млн тонн, наступного – 22 млн тон, при тому, що Бразилія поставила до Китаю 74 млн т сої. Минулого, 25 року це було по різних оцінках від 6 до 18 млн т (різниця в тому, чи встиглі 12 млн тон, про які домовилися Трамп та Сі наприкінці року. За той же період постачання кукурудзи із США на китайський ринок впало від 7 млн т до нуля. Така ж ситуація з іншими зерновими. Є куди зростати? Побачимо вже завтра.

3. Технології. Для США рідкоземельні матеріали, які монопольно контролює Китай, вкрай важливі для сучасних виробництв, для Китаю також конче потрібна американська сучасна технологічна продукція, експорт якої квотується і досі блокуються поставки до Китаю. В першу чергу це чіп NVIDIA, Blackwell, який вже американська сторона відмовилася обговорювати, але попередній, H200, сьогодні є на кону перемовин, для того Дженсен Ханг, голова NVIDIA, був особисто запрошений Трампом в останній момент і наздогнав літак Президента вже на Алясці.

4. Ми вимушені зрозуміти, що у переліку питань український трек не перший, не другий і навіть не сьомий, але він обовʼязково стане предметом консультацій.
Тим не менше, не випадково, що Марко Рубіо повідомив журналістам свою точку зору про те, що сьогодні перша армія в Європі – українська, а Володимир Зеленський нагадав, що США не забувають про наш переговорний трек.
Я два дні тому звернув увагу читачів на те, що цього разу путін не прилетів і не подзвонив китайському лідеру перед перемовинами з Трампом. Сьогодні прессекретар путіна пєсков повідомив про те, що путін днями летить до Китаю. Зверніть увагу – не викласти свою точку зору перед розмовою з американцями, а отримати інформацію та вказівки після візиту.

5. Через цю призму ми можемо подивитися на вчорашній комбінований терористичний обстріл України – були задіяні шахеди, рекордні півтори тисячі, які накопичили під час перемирʼя, їх розбивали з коефіцієнтом 92%, також збито майже рекордну кількість – 29 крилатих ракет Х101 та 12 балістичних Іскандеров-М. Удари йшли по всіх областях України, щоб чахлик міг цим похвастатися у Пекіні та перед Трампом. Рівень збиття, навпаки, виявився таким, що впору хвастатися українцям. На жаль, багато загиблих у Києві і розбір завалів не закінчено.
Завтра – другий раунд перемовин. Тоді і почуємо проміжні результати.