1. Традиційно почнемо з Його Величності Дональда Трампа і його планів. На жаль для цього світу, не тільки США залежать від його послідовної непослідовності. Переоцінені сили з митами, якими він хотів поставити на коліна світ, який мав сплатити за американського платника податків відсотки по фантастичним богам США – рішення Верховного Суду США «переконало» його гуляти тільки в районі дозволених 10-12%.
Жорстка і асиметрична відповідь Ірану по країнам сусідам та закритий Ормуз – результат непідготованої Трампом та Нетаньяху війни. Непоступність Володимира Зеленського після «атаки Венса» в Овальному кабінеті та під час виступу в Європі не дала Трампу буквально віддати Україну до пазурів агресора. І ще багато менш вибухових для долі світу речей. Тому і зʼявилося це образливе для Трампа формулювання: TACO = Trump Always Chickens Out.
Буквально: «Трамп завжди відступає (пасує)» або «Трамп завжди дає задню». ( Вираз to chicken out — розмовний англійський фразеологізм, що означає злякатися і відмовитися від своїх намірів).

2. Іран зайняв після підписаних недоумов недоугоди з Трампом позицію «ми не так зрозуміли» і через якийсь час офіційно вийшов з перемовин. США вже кілька тижнів ґвалтують іранське узбережжя Перської Затоки в режимі «робимо вигляд супердержави», при цьому темп відновлення втрат перевищує нові покусювання. Іран продовжує раз на 2-3 дні страчувати учасників січневих демонстрацій. Це відбувається максимально жахливо і демонстративно – в публічних місцях шляхом повішення на будівельних кранах. Воєнні заводи Ірану працюють не менш активно, ніж у США. І точно виробляють в десятки разів дешевшу продукцію. Так, Сполученим штатам іноді здається, що вони щось-таке стискають та залишають у іранців на шиї. Але це, скоріше, не зашморг, а поцілунок. Зверніть увагу – про масовість біженців з Ірану ми не чули. Навіть до союзника, якому потрібні робочі руки – росії. Тим більше, через Ірак та Туреччину до Європи.

3. Я нагадаю. Істеричні дії Трампа почалися у відповідь на активізацію суспільного контроля за справою Епштейна. Для діючого Президента США отримати протягом власного терміну імпічмент і потім вʼязницю через дружбу з ґвалтівником, який був ще, вірогідно, в тісних стосунках з ГРУ та ФСБ, – катастрофа. Не знаю, хто були його найбільш наближені радники, але рішення про напад на Іран було не тільки під тиском Нетаньяху, але і під тиском обставин. Але все виправдалося.
Зараз, незважаючи на всього лише 3 місяці до виборів, карта Епштейна надійно схована під замок. Зараз є інші проблеми. І ця проблема – нова, гаряча війна з Іраном. Трампу просто нема куди давати задню – для того, щоб ситуацію подати в якості перемоги – потрібно діяти, а союзники та Конгрес власними заборонами точно не покращують ситуацію – він має в 60 днів розбити ворога і принести керівництву Конгресу та Республіканським лідерам скальпи керівників КВІР та Меджтаби Хаменеї бажано на засідання обох палат.
Нагадаю, сьогодні Держдеп попередив американські посольства в регіоні Перської затоки та громадян про традиційний набір ризиків війни. Може, почне знов?

Думаю, сьогодні та завтра велика вірогідність, що почнеться нова сторінка. Світовий політикум у відпустках. Союзнику, росії не до Ірану. Китаю, щоб допомогти, потрібні Центрально-Азійські країни або та ж росія. Через росію – залізниці перевантажені, вантажівкам не вистачає палива. Через Пакистан? Не впевнений, що місцевий Фельдмаршал ризикне возити через власну територію військові вантажі Ірану. Одна справа перекидати ескадрильї китайських бомбардувальників з ВПС Пакистану на допомогу саудітам, вести посередництво з Іраном, інше – брати участь у транзиті зброї.
Тому мій висновок – Трамп у серпні ПОЧНЕ АКТИВНУ ВІЙСЬКОВУ ОПЕРАЦІЮ В ІРАНІ. І це може розвʼязати терористичні війни на території союзників США. Тут є сенс згадати створену радянською розвідкою хвилю антиамериканського та антиізраїльського арабського тероризму під керівництвом Ясіра Арафата. Те, що зараз є а секторі Газа – наслідки наради за участі Брежнєва, Андропова, Устінова та начальника ПГУ КГБ ссср Сахаровського, який все це придумав.

4. Ще одним фактором будуть спочатку парламентські вибори, а потім, можливо, довгі Спікеріада та Премʼєріада в Ізраїлі. Безумовно, перед голосуванням буде максимально гаряче на кордонах з Газою та Ліваном, але можливо і щось нове буде між Іраном та Ізраїлем.
Трамп буде намагатися дотиснути Саудівську Аравію на підписання угод Авраама, але, думаю, не зараз.
Тому мій прогноз – НЕТАНЬЯХУ НЕ ВИГРАЄ ВИБОРИ. Він, можливо, їх і не програє і стан нагнітання небезпеки посилиться. Якщо ж в премʼєрському кріслі буде нова людина – це нова абсолютно диспозиція для Гази, регіону Близького Сходу, Американсько-Ізраїльських стосунків, безпекових перемовин України з Ізраїлем, в тому числі, по Залізному куполу для Харкова та Дніпра.

5. Росія теж має вибори. Для збереження обличчя (якого вже давно немає) путіну, їм категорично потрібні вибори на окупованих територіях і особливо – в Криму.
Варіанти:
– міжнародні посередники і їхні домовленості з Україною, США, Китай, Туреччина;
– жорсткі погрози ядерною зброєю за спробу зірвати вибори;
– проведення виборів на окупованих територіях з істериками та зверненням до світової спільноти, скарги в ООН і т п (в цьому та інших сценаріях всі, хто буде балотуватися, працювати довіреними особами, у виборчих комісіях підпадають під українські та міжнародні санкції);
– проведення виборів в росії «на авось», а у прифронтових та окупованих областях – переважно в електронному вигляді та поштою. Це не так складно, бо все одно потрібно натягувати результат до якихось 80% для Єдиної росії.
В той же час, вочевидь, росія почала чергові асиметричні дії проти Європи. Думаю, до виборів буде ще ціла серія все більш гучних історій. От дивіться:
– румуни три дні поспіль цього тижня збивали з літаків над власною територією Шахеди;
– до Польщі залетіла російська ракета. Її не одразу ідентифікували, але визнали її російською. А що, якщо наступна прилетить на склади НАТО біля Жешува, де обслуговують транзит зброї в Україну, або на склади польської армії біля Любліна чи поруч із Гданськом;
– до іспанського міста Сеута зайшли чи то 40 чи то 50 тисяч «біженців» – молодих чоловіків «військового віку». По всьому місту – результати погромів. Спроба транзиту до Європи не вдалася. Всіх, кого знайшли – вичавили назад. Згадуєте потік іракців та сирійців, який тиснув на білорусько-польський та російсько-фінський кордони два роки тому. «Можем повторить», чергова серія?
До речі, за пʼять років Італія вимушено впустила 462 тисячи біженців, Іспанія 247 тисяч. А чи готові вони, якщо через Середземне море, сухопутні кордони, через Туреччину та Грецію з Болгарією, через Білорусь спробує зайти, скажимо, два мільйони людей одночасно?

6. Росія шукає місця, де Європі може бути складно, і починає спроби класичних російських закулісних перемовин. Що за це? Да помʼякшення або відсутність погіршення санкційного режиму та вплив на Україну щодо жорстких обстрілів інфраструктури.
(Кінець першої частини)