Категорії Щоденник

Захалявна книжечка учасника радіодиктанту. Частина друга

Розділяй і владарюй. Це – про апостроф. Я не в курсі, чи буде він у радіодиктанті. Але в курсі, що бути в курсі, де він (в принципі) може бути, нікому не завадить.

1. Чуєш чітку вимову йотованих, згадуй про нього! Особливо, коли ці йотовані (ю, є, ї, я) туляться до губних (б, п, в, м, ф). І роблять це у корені слова.
І тоді у верб’ї солов’ї п’ють м’ятні роси.
Смислу – мало, зате апострофів не бракує.

2. Двом приголосним поряд – апостроф не товариш.
Навіть якщо поміж них двох є губний, до якого ніжно тулиться йотований.
Тож на різдвяні свята п’ють медвяний узвар, а не тьмяний морквяний сік.

3. Буряки у бур’янах.
Це все що треба знати про апостроф після Р.
Він тут або пишеться, або ні. Третього варіанту правопис не пропонує. А визначати чи писати, чи ні, пропонує на слух )
Логіка у цьому правилі насправді є. Але її дуже довго пояснювати. Простіше запам’ятати про буряки з бур’янами.

4. Про префікс і корінь згадаємо також. Апостроф їх чи то об’єднує, чи то роз’єднує. Правило каже, що “апостроф пишемо на межі морфем”.
З’єднане роз’єднання возз’єдналося.
Не дякуйте )
Бо є ще слово між’яр’я.
Так, їх там два. Апострофи. В одному слові.
І на їхньому тлі міжгір’я – це такі орфографічні дрібниці.

5. Апостроф не шукає простих шляхів. Тому знаходить складні (за будовою) іменники.
У дит’яслах на двох’ярусному ліжку спав фельд’єгер із Мін’юсту.
Так, Мін’юст.
Так, з апострофом 🙂

Не питайте, що він робив у дит’яслах. Можливо, повернувся із транс’європейського турне і просто ліг відпочити.

6. Непозбувна бентега. Саме в такому стані опиняється апостроф, коли він опиняється в словах іншомовного походження.
Б, п, м, ф.
Г, к, х.
Ч, ш, ж.
Р.
Після цих приголосних він може ставитися або не ставитися 🙂
Відповідно, к’янті перед інтерв’ю погано вплинуло на кар’єру Мюллера, але дало шанс Кюв’є.
Після усіх інших приголосних апостроф може лише НЕ вживатися.
Тому не варто гвалтувати апостроф, наприклад, словом Ред’ярд. І аргумент, що британці вимовляють д твердо, а не м’яко, – не аргумент. Подумаєш, у них ще й семи відмінків немає.То що, нам перестати свої слова відмінювати?
Краще вже тоді – к’янті перед інтерв’ю.

7. Ін’єкція пишеться з апострофом тому, що ін – це префікс.
Ад’ютант – так само.
Але про це вже було у пункті четвертому.

Але нехай роз’ятрені роз’ясненнями правил серця об’єднуються любов’ю до правопису.

Усе буде #радіодиктант.
09.11.2018 об 11.00
#пишеморазом

І не зупинить нас жоден апостроф.

Перша частина

Фото Yuriy Priyatselyuk з ФБ-сторінки Радіодиктант національної єдності

About the author

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *