1. Останній місяць Київ став Харковом, Дніпро майже став Запоріжжям, Одеса згадала 2022 рік. Попереду зима, яка пройде у війні та блекаутах. І, тим не менше, я, дивлячись на те, що відбувається, впевнений, що все закінчиться нашою перемогою. І це не про те, що керівник ГУР Іващенко каже про те, що у Росії на 2028 рік не вистачить ресурсів. Це про те, як українці проходять важкі періоди у власній історії і як їх проходять росіяни.
Що сьогодні з перемовним треком? Він майже відсутній – доти, поки за нього відповідають друзі та родичі Трампа, який не хоче розуміти, або не розуміє, що над подією Америка бути не може. Може, для нього особисто путін – не ворог, через якусь особисту історію в московських готелях чи через вплив на виборчу систему, чи щось інше, навіть близькі до Трампа Джон Реткліфф та Скотт Бессент займають доволі жорстку позицію, а Голова ЦРУ та Міністр Фінансів США є доволі знаковими фігурами для більшої частини американського істеблішменту. Глибинний діпстейт, звісно, багато років формувався на протистоянні з срср та короткий період Горбачова/Єльцина не змінив ніяких уподобань.
Світ чекає «великого обрізання» можливостей Трампа у випадку втрати однієї чи обох палат республіканцями. Проміжні вибори – унікальна конструкція, побудована батьками-засновниками США для того, щоб жоден президент не міг суттєво змінити загальні тренди в американській політиці. Звісно, були революціонери-президенти, яким вдалося – Лінкольн, Рузвельт-молодший, Рейган, і навряд чи Трамп залишиться в історії разом з ними, а не з тими, хто програв.

2.Що відбулося за часи правління Трампа? Згадаємо першу атаку на Володимира Зеленського в Овальному кабінеті, тарифну атаку на сусідів – Канаду та Мексику, на партнерів по Євросоюзу, наїзд на Данію через спробу за правом сильного забрати Гренландію. Що це було? Спроба перевірити світові та внутрішньоамериканські інституції на міцність? Чи спроба встановити світову диктатуру? Те саме відбувалося і у внутрішній політиці. Спочатку був взятий під контроль номінаційний комітет Республіканської партії, який визначає кандидатів на посади, потім за допомогою DOGE, створеного під Ілона Маска, спробували змінити не тільки кількість держслужбовців, було знищено цілі інституції. «Чомусь» серед перших постраждали ті, які відповідали за пропаганду на росію, за розслідування російських злочинів, за підтримку демократичних механізмів у країнах з перехідною політичною системою та тих, які, як Україна, рухаються на Захід. На відміну від першого терміну (нагадую), коли на проросійських чиновників у з відкритим шпигунським бекграундом одразу пішли кримінальні справи та звільнення, цього разу Трамп спробував одразу взяти контроль за силовиками та спецслужбами, тому його команда була майже єдиною. Але і цього разу система майже перемогла. Трампу не вдався контроль за Верховним Судом і система його контролю позазаконними методами почала гальмувати, потім розвалилася. Спочатку він вимушений був звільнити Ілона Маска та знищити його злочинний департамент, потім суд відмінив його тарифи і він тепер вимушений повертати гроші з бюджету, потім йому не піддалися керівники Федеральної Резервної Системи, а союзники по НАТО не відмовилися від підтримки України. Над всім цим весь час дамокловим мечем висить справа Епштейна. Трамп, відмовившись від багатьох своїх «покращень», тим не менше, продовжував тиснути на Україну спробою забрати під контроль всі наші надра (не забуваємо про те, що ми не знаємо, що саме підписано між США та Україною), вимагав визнати неіснуючий борг часів Байдена (а саме зараз спливають свідчення про можливі дії посадовців тих часів на визнання неіснуючих боргів). Тим не менше, саме позиція союзників примусила Трампа піти на продаж зброї через європейські механізми та замовлення. Паралельно розвивається ситуація з поступками Китаю по питанням Кореї, Тайваню та Японії. І, знов таки, світ не бачить всієї картини. Тим не менше, особливих зрушень у зламі світової системи не відбулося, тому і відбувся силовий наїзд на Венесуелу (схоже, вдалий, але час покаже, бо поки що виробництво нафти не збільшено, а маршрут грошей за неї поки що незрозумілий), а вже після умовного успіху Трамп просто перевернув світову шахівницю, напавши на Іран.
3.Саме в цей момент для пересічних американців стало неважливим, що відбувається в Україні, їх стало хвилювати, чи вони не будуть тисячами гинути на далекій війні. Оточення утримало Трампа від сухопутної війни, а без неї намагання змінити режим і знищити ядерну зброю Ірану стали нешвидкою і кропіткою задачею, яку мають виконувати набагато більш розумні люди. Вони і роблять це, поступово. Щоденне падіння іранського ріала на 2-3% та дефіцит пального у цивільного населення – це тільки початкові сигнали того, що іранська економіка сама себе не забезпечить. Гуманітарна російська допомога зайвим на сьогодні зерном, яке не має можливості продати – це тільки частина набору іранських проблем. Тим не менше, ми бачимо, що Іран знайшов відповідь у вигляді хуситів. Що буде з маршрутами нафти далі – невідомо. Здавалося б банальне рішення по руху танкерів вздовж Африки – непогане, але в умовах вже існуючого дефіциту нафти та газу подовження маршруту на місяць призведе до реального, а не уявного дефіциту. Із цього кожен постачальник виплутується, як може. Наприклад, Катар, який вже півроку майже не продає газ, але має довготермінові контракти, боїться арбітражних судів і тому намагається законтрактувати вже на будь-яких умовах американський газ під влас6их клієнтів у Європі.
4.При всій повазі до американських газовиків, це той самий газ, який вони і так продають зараз у Європі. Тому розуміємо, що вектор цін перед зимою в Європі на користь путіна. В той же час зʼявилися свідчення, що головний саудівський нафтопровід на Янбу, запалав не від ударів від хуситів, Ірак повідомляє, що били з його території іранські проксі. Саудіти і у відповідь на це змовчали. Бажання замовчати проблему з нападами на їхню інфраструктуру нагадують путінське мовчання про НПЗ. Все це разом створює дивну ситуацію на нафтовому ринку: найбільший експортер нафти, країна з трильйонними статками, вимушена позичати гроші на термінові потреби, ця ж країна, яка має супер озброєну армію, не відповідає на виклики. Навіть у війні з хуситами саудівські «друзі» в Ємені без боїв віддають американську техніку хуситським бойовикам у шльопанцях. Навіть підписана перед цим союзна угода з Туреччиною та Пакистаном не спрацювала.
5.Аналізувати російську економіку будемо в окремій публікації ввечері або завтра. Поки що можу додати, що зараз відбувається вже третя за останні півроку серія ударів по російських НПЗ. Росіяни вміють полагодити значну частину втрат обладнання, замінивши дороге і якісне європейське на дешеве і спрощене китайське. Але на кожному колі цієї ремонтної діяльності терміни ремонтів, зрозуміло, зростають, якість палива падає, взаємодія з учасниками внутрішнього ринку стає все більш конфліктною. Хто тільки вже не розподіляє неіснуючі запаси бензина. Так, після спаду місяць тому до 30% працюючих заправок у москві, їх зараз 56%, в той час як у Підмосковʼї вже менше половини. В Петербурзі – вже на рівні 20%. Ще живі заправки після «аварії» на КІНОСі (Кіріші) стали забороняти відвантаження в каністри тим, хто не може доїхати. Відбувся якийсь окрик зверху, щоб дозволяли. Кожна черга – скандал, люди з пістолетами. Проблеми накопичуються. Видобування нафти через відсутність вільних резервуарів падає на 200-300 тис барелів на добу кожен місяць. Вже півроку звучать лозунги про перевод автомобілів на електрику, але інерційна і корумпована російська система не дає це зробити.

На фото – свідоцтво домінування українців на Чорному морі.
Все російське, що у Новоросійську ще намагається плисти, буде виглядати саме так