Лакінський Євген. Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді. – Київ: Нора Друк, 2018. – 272 с. 

Книга Євгена Лакінського, що вийшла друком у київському видавництві Нора-Друк на початку 2018 року, є оповіддю про інший світ в тій мірі, в якій інша країна є іншим світом. Жанр “відкриття інших світів” не є новим. Проте, тут йдеться зовсім не про наукову фантастику, а про цілком журналістський, документальний погляд, де мірою всього є враження та факти. Враження особисті, мікросвіт, та факти історичні, макросвіт. Власне, оповіді про ці два полюси – історія власне авторова, переплетена з іншими “індивідуальними” історіями, та історія цілих народів, чиї шляхи перетиналися у Квебеці – лежать в основі цієї книги. Автор ніби хоче заспокоїти: “мій досвід є особливий, це так, але не перший”.
Оповідь – про Квебек, проте наратор (оповідач), якого конструює наш автор для розмови з читачем, не може уникнути українських порівнянь (бо минуле “кличе”), ані українських прикладів зі свого квебекського світу (бо українці трапляються й там). Зрештою, тих нараторів двоє, кожен з них обслуговує свою частину авторової оповіді. У першій частині бачимо оповідача, що є звичайною людиною, що раптом з’явилася “на світ” (саме так, на думку автора, почуває себе іммігрант), що відкриває його та дивується, іноді щиро, іноді іронічно. Це той оповідач, що повернувся до дому після довгої подорожі та розповідає про дива, яких ніхто не бачив. В другій частині постає оповідач, що запрошує до невеликого екскурсу у минувшину, яку відкриваємо іронічно-усміхненими очима: “тю, так в нас так само було / є / буде”.
В книзі “Мій Квебек” дуже мало написано власне про Україну (що цілком відповідає авторовому задуму та зрештою назві книги), проте насправді дуже багато зроблено для того, щоб про неї думалось у зіставленні (і це мабуть також є частиною авторового задуму).
Іще одне питання, яке постає: коли вже книга міжкультурна (бо вочевидь у центрі міркувань постає проблематика Свого та Чужого), отже являє собою погляд з української культури (бо такою є мова оповіді) назовні, в квебекське (франко-канадське) культурне середовище, якими ж є відносини автора з обома культурами. Зрештою, відповіддю на це питання питання є сама книга.