Категорії Щоденник

Про подорожник

Не питай, коли не хочеш знати правду. А хочеш лишатися жити і далі гоїти рани оманою незнання.
Не змушуй людину тобі брехати, бо святої брехні – не існує. То все – вигадка. Ніби прикладати подорожник до апендикса в надії, що біль минеться і все заживе. А не минеться і не заживе.
Інколи ампутація – єдиний спосіб вижити. Але не кожен зголоситься на таке. Тому відчайдушно прикладає до своєї гангрени подорожник.
Як не хочеш знати правди – просто не питай. Не лізь у душу, серце і думки.
А як уже спиталось – слухай.
Знай. Живи із цим.
Живи тепер без руки, ноги, серця, дому, спокою.
Живи далі. Бо те, ще не вбиває нас, навчає жити далі…
Але жити далі – це набагато краще, ніж беззмістовно прикладати подорожник.

About the author

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *